Бурбонський палац

Бурбонский палац (фр. Palais Bourbon) – місце засідань Національної асамблеї Франції в Парижі, на лівому березі Сени, на набережній Орсе навпроти церкви Мадлен та площі Згоди, з якою він з'єднаний мостом Згоди.

Бурбонський палац

48°51′43″ пн. ш. 2°19′07″ сх. д.
Країна  Франція[1]
Розташування Париж
Тип палац[1] і будівля парламенту
Стиль архітектура неокласицизму
Архітектор Pierre Cailleteaud, Lorenzo Giardinid[2], Робер де Котт[3][2] і Jean Aubertd[4][5]
Дата заснування 1722
Адреса rue de l'Universitéd
Бурбонський палац
Бурбонський палац (Франція)
 Медіафайли у Вікісховищі
Бурбонский палац
Бурбонский палац з іншого берега Сени

Історія

Будувався у 1722-1728 за проектом Лоренцо Джардіні під спостереженням Жака Габріеля як hôtel particulier (столичний особняк) узаконеної дочки Людовика XIV та маркізи де Монтеспан — герцогині Луїзи-Франсуази Бурбонської.

У 1756 викуплений Людовиком XV, потім відчужений на користь спадкоємця герцогині, принца Конде, який замовив Жакові-Жермену Суффле розширити палац в стилі класицизму.

У роки Французької революції особняк був націоналізований і використовувався (з 1798) для засідань Ради п'ятисот.

За часів Наполеонівської перебудови Парижа в дусі ампір перед палацом споруджений монументальний портик за зразком римського храму, який калькує схожий фронтон церкви Мадлен на протилежній стороні Сени. Будівництвом фасаду займався в 1803-1807 роках Бернар Пойє.

Реставрація Бурбонів повернула палац колишнім господарям, проте вже у 1827 він викуплений за астрономічну суму державою для розміщення в ньому парламенту.

У зв'язку з новою функцією знадобилося переоформлення інтер'єрів. Над портиком здіймається фронтон з алегоричним сюжетом, виконаним у 1842 скульптором Корто. Інші алегоричні барельєфи виконані Франсуа Рюдом і Прадо на крилах будівлі. Майбутній депутат Ежен Делакруа прикрасив приміщення палацової бібліотеки «Історією цивілізації» (1838—1845); там само встановлені Гудонові бюсти Дідро та Вольтера. Символічно, що добудований після революції міст Конкорд, який провадить до палацу Бурбонів, де зараз міститься парламент, від площі Згоди, було збудовано з використанням каміння зруйнованої Бастилії. Сиволічний шлях по каменях в’язниці - до будинку демократії.(1)

Див. також

Джерело
  • Джованна Мажді. «Весь Париж» (2002)

Література
  • Jean-Pierre Rioux, « Le Palais-Bourbon. De Gambetta à de Gaulle », у виданні: Pierre Nora (direction), Les Lieux de mémoire, tome 2 La Nation, volume III, Gallimard, Paris, 1986 ISBN 2070706583
  • André Figueras, Zoologie du palais Bourbon, 1956

Посилання

Примітки
  1. archINFORM — 1994.
  2. Architecture in France in the Eighteenth Century — New Haven, London: Yale University Press, 1995. — P. 55. — ISBN 0-300-06013-0
  3. Neuman R. Robert de Cotte and the Perfection of Architecture in Eighteenth-Century France — Chicago, London: University of Chicago Press, 1994. — P. 145–148. — ISBN 0-226-57437-7
  4. Ayers A. The Architecture of Paris: An Architectural Guide — Stuttgart, London: Edition Axel Menges, 2004. — P. 136. — ISBN 3-930698-96-X
  5. Aubert, Jean // The Dictionary of Art / J. Turner — 1 — London, New York: Macmillan Publishers, Grove's Dictionaries, Inc., 1996. — Vol. 2. — P. 701. — ISBN 978-1-884446-00-9
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.