Люксембурзький палац

Люксембургський палац (фр. Palais du Luxembourg) — палац-резиденція в Парижі, побудований для королеви Франції Марії Медичі (архітектор Соломон де Брос) на початку 17 століття. Одна з найкращих споруд французького бароко.

Люксембурзький палац

48°50′54″ пн. ш. 2°20′15″ сх. д.
Країна  Франція[1][2]
Розташування Odéond[2]
Тип палац[1]
Стиль класична архітектураd
Архітектор Соломон де Бросс, Жермен Бофран і Jean Chalgrind
Дата заснування 1620
Адреса rue de Vaugirardd
Люксембурзький палац
Люксембурзький палац (Франція)
 Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Колись на цьому місті була садиба герцога Піне з родини Люксембург. На цьому місті у 1615-1631 для королеви Марії Медичі Соломон де Брос побудував палац, що отримав назву Люксембургський.

Вважають, що Соломон де Брос відштовхувався від садового фасаду палаццо Пітті у Флоренції, що прибудував архітектор Бартоломео Амманаті (1511—1592) в стилі маньєризм. Але де Брос все зробив на французький лад, зменшив виступи бічних корпусів, використав менший руст, додав середню, невеличку вежу і скульптури. Парадний двір — курдонер — замкнув службовими корпусами. Національне забарвлення виявили і високі дахи Люксембургського палацу, які не використовують у Флоренції. Архітектурний образ палацу набув неповторності і національної самобутності. Палац вдало доповнили сад бароко, партер у 25 гектарів і садово-паркова скульптура.

Саме для оздоблення цього палацу художник з Фландрії П. П. Рубенс намалював картини зі сценами життя королеви Марії Медичі (тепер — Лувр, Париж). Після смерті королеви тут мешкав її син Гастон Орлеанський, молодший брат короля Луї 13-го.

У 20 столітті тут засідає Сенат Франції.

Впливи образу палацу
Королівський палац замок Шеверні

Сам Соломон де Брос створив спрощену копію Люксембургського палацу, коли йому замовили приміщення для парламенту області Бретань. Будівля збережена і нині використовується як палац юстиції в місті Рен, Бретань.

Ще більший вплив архітектурний образ Люксембургського палацу справив на архітектора Жака Буйє де Блуа. Той починав як скульптор-різьбяр і проходив стажування в майстерні Соломона де Броса в Парижі. Він створив новий фасад замку Шеверні, де дуже творчо використав знахідки де Броса.

На парадному фасаді використав тільки дощатий руст, утримався від всякого використання колон і пілястр (вони є у де Броса), навіть від гри виступаючих бокових веж — різалітів. В проміжках вікон другого поверху подав низку овальних заглибин з бюстами. Тільки ці бюсти та вікна і відіграють головну ролю оздоб в шляхетно стриманому, але по новому красивому фасаді. Лише головний портал замку-палацу виступає вперед і підкреслений вузькою баштою, що віддалено нагадує подібну на фасаді палацу де Броса. Збережені і високі, різноманітні за формою дахи, що йшли з французького середньовіччя.Ранішне бароко Франції неохоче відмовлялося від форм і надбань національної архітектури, що надало архітектурі країни 17 століття національного забарвленя і національного характеру попри всі іноземні ідеї і впливи.

Національне коріння відчуватиметься пізніше і в уславленому палаці Мезон-Лафіт (архітектор Франсуа Мансар), в замку Во-ле-Віконт (архітектор Луї Лево), що йшли від вивчення архітектурного образу Люксембургського палацу.

Галерея
  • Люксембурзький палац
  • Люксембургський палац, фасад
  • План Люксембургського палацу з курдонером - парадним двором
  • Капелла палацу, 1622-1631
  • Сад Люксембургського палацу, Париж

Див. також

Джерела
  • Всеобщая история искусств, т 4, М, «Искусство», 1963 (рос)
  • Ротенберг Е. И. «Западноеропейское искусство 17 века», М, «Искусство»,1971 (рос)
  • Каптерева Т.,Біков В., «Искусство Франции 17 века», М,"Искусство", 1969 (рос)

Посилання
  1. base Mérimée — ministère de la Culture, 1978.
  2. archINFORM — 1994.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.