Бургенланд

Регіон не був окремим територіальним утворенням і не мав ніякої назви до 1921 року. До кінця Першої світової війни німецькомовну західну прикордонну область Угорщини іноді неофіційно називали Дойч-Вестунгарн (німецька Західна Угорщина).

Розділ королівства Угорщина за Тріанонським договором

Назву Фірбургенланд (Земля Чотирьох Замків) вигадав у 1919 році Одо Ретіг. Вона була отримана з назв чотирьох угорських вармедьє (німецькою комітат, округів), відомих угорською як Пожонь, Мошон, Шопрон і Ваш, або німецькою як Пресбург, Візельбург, Еденбург і Айзенбург. Після того як місто Пожонь/Пресбург відійшло до Чехословаччини число фір прибрали, але назву зберегли, тому що вона відповідала області з численними старими прикордонними замками. Назва Бургенланд була офіційно прийнята першим засіданням Ландтагу в 1922 році.

В угорській мові німецька назва є загальноприйнятою, однак є три сучасних варіанти, що використовуються угорськими діаспорами. Угорський переклад німецької назви, Варвідек, вигадав Ласло Юхас, спеціаліст з регіону, в 1970-х роках, і вона стає все популярнішою, особливо в туристичній літературі. Інші дві назви — Ервідек та Фельше-Ервідек — походять від назви найголовнішого старого анклаву угорської мови, Фельше-Ершег. Це невелика область навколо міста Фельшеєр/Оберварт, таким чином нові назви трохи вводять в оману, проте вони іноді використовуються.

Хорватська і словенська назви Градище та Градищансько є перекладами німецької назви.

Герб був прийнятий в 1922 році після створення нової землі. Він був складений з гербів двох впливових середньовічних родин регіону графів Надьмартон і Фракно (Маттерсдорф-Форхтенстен, орел на скелі) і графів Неметуйвар (Гюссінг, три смуги червоного та білого хутра).[4] На прапорі Бургенланд дві смуги: червона і золота, що повторюють кольори герба. Прапор був офіційно прийнятий в 1971 році.

Вид на озеро Нойзідлерзе

Площа території 3 961,80 км² (7-е місце). Найвища точка — Ґешрібенштайн (884 метри), нижча — 114 метрів близько Апетлона. У Бургенланда дуже велика протяжність кордону: на заході межує із землями Нижня Австрія і Штирія, на північному сході з Словаччиною, на сході з Угорщиною, на півдні зі Словенією. Кордон між Бургенландом та Угорщиною проходить також через озеро Нойзідлер, відоме своїм очеретом, невеликою глибиною, а також помірним кліматом упродовж усього року. Нойзідлерзе — найбільше озеро Австрії, що є популярним місцем для орнітологів, туристів і серфінгістів.

Бургенланд складається з двох штатутарштадтів (Руст і Айзенштадт) та семи округів. З півночі на південь:

Округи Бургенланду

Округи і штатутарштадти (з півночі на південь)
Назва	Площа (км²)	Населення	Номерні знаки транспортних засобів	Адміністративний центр
Нойзідль-ам-Зе	1.038,65	52.618	ND	Нойзідль-ам-Зе
Айзенштадт-Умгебунг	453,14	39.582	EU	Айзенштадт
Руст	20,01	1.804	E	Руст
Айзенштадт	42,91	12.190	E	Айзенштадт
Маттерсбург	237,84	38.129	MA	Маттерсбург
Оберпуллендорф	701,49	37.402	OP	Оберпуллендорф
Оберварт	732,62	53.278	OW	Оберварт (угор. Felsőőr)
Гюссінг	485,44	26.534	GS	Гюссінг
Єннерсдорф	253,35	17.752	JE	Єннерсдорф

Уряд землі Бургенланд складається з семи членів, які засідають, згідно з конституцією землі, за «пропорц-системою», що враховує найбільші фракції у ландтазі. Після виборів ландтагу 2000-ого року Соціал-демократична партія Австрії має чотирьох урядових членів, а Австрійська народна партія три. Головою землі є Ганс Ніссль, який отримав цю посаду у 2000 році. На виборах ландтагу 2005-ого року Соціал-демократична партія отримала абсолютну більшість голосів.

У економічно важкому часі після Першої світової війни багато мешканців Бургенланда емігрували в 1920-их роках в США, наслідком цього місто Чикаго стало найбільшим містом бургенландців. Проте також через економічні трудощі в часі Залізної завіси економічний розвиток Бургенланда не міг змагатися з рештою Австрії, і навіть сьогодні багато бургенландців змушені їздити у Відень на заробітки. Лише повільно через великі сприяння від ЄС та розширення ЄС на схід, у Бургенланді виникають можливості на добрі робочі місця.

При переписі населення 1991 року 29 тисяч людей вказали, що вони є бургенландськими хорватами (за оцінками самої народної групи: 45 тисяч). Приблизно 5 тисяч людей вважають себе бургенладськими угорцями (за їхніми оцінкам 25 тисяч). 122 людей вказали циганську як материнську мову. Справжнє число циган у Бургенланді лежить, мабуть, також вище.

• Чеський коридор

• Офіційний сайт(нім.)
• Путівник по Бургенланду(нім.)
• http://www.hrvatskicentar.at/(хор.) Архівовано 24 липня 2010 у Wayback Machine.
• FH Burgenland(нім.)
• Burgenländische Gemeinden Detailinformationen zu allen Burgenländischen Gemeinden (нім.)
• Das Recht der Sozialhilfe im Burgenland(нім.)
• Geschichte und Kultur der burgenländischen Roma(нім.)

• Бурґенланд // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Нижня Австрія	Нижня Австрія	Словаччина
Штирія		Угорщина
Штирія	Словенія	Угорщина