Бурея (річка)

Бурея
Річка Бурея. Водосховище Бурейської ГЕС
Басейн річки Буреї
51°39′45″ пн. ш. 134°16′54″ сх. д.
Витік злиття річок Права та Ліва Бурея (Буреїнський хребет)[1]
• координати 51°39′45″ пн. ш. 134°16′54″ сх. д.
висота, м 560 м[1]
Гирло Амур (с. Скобельцино) [2]
• координати 49°24′52″ пн. ш. 129°31′58″ сх. д.
висота, м 95 м[2]
Похил, м/км 0,75 м/км
Басейн АмурОхотське море
Країни:  Росія
Хабаровський край, Амурська область
Регіон Хабаровський край
Амурська область
Довжина 623 км
Площа басейну: 70 700 км²
Середньорічний стік 890 м³/с (с. Кам'янка)
max: 18 100 м³/с
Притоки: Тирма, Німан і Туюнd
Водойми в руслі Бурейська ГЕС і Бурейське водосховище
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 20030500112118100041576
GeoNames 2025916
 Медіафайли у Вікісховищі

Бурея (евенк. Ниман-бирра, Нюмень) річка на Далекому Сході, протікає по території Хабаровського краю та Амурської області Росії. Ліва притока Амуру. Належить до водного басейну Охотського моря.

Географія

Перемички Нижньобурейської ГЕС

Річка Бурея бере свій початок в Буреїнському хребті, від злиття річок Права та Ліва Бурея. Витік Правої Буреї розташований на південних схилах хребта Езоп (52°25′23″ пн. ш. 134°34′46″ сх. д.), на висоті 1600 м[3], Лівої — на західних схилах хребта Дусе-Алінь. У верхів'ї — гірська річка, протікає у вузькій долині. Швидкість течії становить 3-4 м/с. Тече в південно-західному напрямку, прорізаючи кілька паралельно розташованих хребтів Турана, після яких (у середній течії і пониззі) виходить на Зейсько-Буреїнську рівнину і двома рукавами, з лівого берега, впадає у річку Амур. Довжина річки 623 кілометрів (від витоку Правої Буреї — 739 км), площа басейну — 70,7 тис. км². Річка судноплавна на ділянці від гирла до с. Чекунда. Пристані: Чекунда, Малинівка, Новобурейське. Крім діючої Бурейської ГЕС, планується будівництво Нижньобурейської ГЕС. У басейні річки — родовища вугілля та залізної руди.

Історія

Річка Бурея відома була ще в XVII столітті, під час козацьких походів на Амур, під назвою річки Бистрої.

Гідрологія

Гірський стрімчак на Буреї, де в 1913 році загинули золотошукачі

Живлення річки переважно дощове. Влітку може бути 5-7 паводків, іноді із підйомом рівня води на 6-10 м. Під час паводку короткочасна витрата води може сягати 18 100 м³/с.

Спостереження за водним режимом річки, яке проводилось протягом 49 років (19361985) на станції у селі Кам'янка (Архаринський район, Амурська область, 49°46′ пн. ш. 129°55′ сх. д.), розташованого за 78 км від гирла, впадіння Буреї в Амур. Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період становила 890 м³/с для водного басейну 67400 км², що становить понад 95 % від загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становила — 417 міліметра на рік[4].

За період спостереження встановлено, що мінімальний середньомісячний стік становив 10,7 м³/с (у березні), що становить менше 0,5 % від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у серпні місяці та становить 2187 м³/с і вказує на дуже велику амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 1,01 м³/с (у березні 1977 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 6460 м³/с (у липні 1972 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Буреї
за 49 роки спостереження 1936-1985 на станції: с. Кам'янка (за 78 км від гирла), м³/с:
Джерело: Bureya at Kamenka (англ). UNESCO: Water resources.

Притоки

Річка Бурея приймає близько сотні приток довжиною понад 10 км, з них десять довжиною від 50 км до 100 км, та дев'ять довші за 100 км. Найбільші із них (від витоку до гирла):[5]

Назва притоки Довжина,
(км)
Площа водозбірного басейну,
(км²)
Відстань від гирла Буреї,
(км)
Витрата води,
(м³/с)
ліві притоки
Ліва Бурея982390623
Великий Ерік56558466
Малий Ерік55553441
Ургал1643510409
Дульнікан1242230392
Ягдинья (Агдинья)83885369
Ушмун (Ушман)68528350
Талая62828310
Тирма33415100268195 (12 км)
Обдерган69392250
Дікан12584179
праві притоки
Права Бурея1161700623
Умальта791360512
Німан35316500458224 (12 км)
Туюн2003420366
Верхній Мельгін1272900316
Нижній Мельгін1051730282
Мальмальта68666232
Чеугда50463190

Населенні пункти

На річці розташовані ГЕС, два селище і кілька невеликих сіл (від витоку до гирла): села — Усть-Мальта (нежиле), Шахтинське, Усть-Німан (нежиле), Усть-Ургал, Адникан (нежиле), Чекунда, (Бурейська ГЕС), смт. Талакан, (Нижньобурейська ГЕС), Кам'янка, Ніколаєвка, Новобурейське, Малинівка, Гуліковка, Домікан, Новоспаське, Гумельовка, Усть-Кивда, Казанівка, Свободне, Асташиха, Українка, Сєверне, Скобельцино[6].

Див. також

Примітки

  1. Витік Буреї — квадрат: 48х24: Аркуш карти M-53-III зап. Бурейский. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1990 р. (рос.)
  2. Гирло Буреї — квадрат: 36х76: Аркуш карти M-52-XXII Райчихинск. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1974-1980 р. Видання 1985 р. (рос.)
  3. Витік Правої Бурої — квадрат: 68х08: Аркуш карти N-53-XXXIII контр.п.связи Тринадцатый Ключ. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1979 р. Видання 1986 р. (рос.)
  4. Bureya at Kamenka. UNESCO: Water resources. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 2 квітня 2013. (англ.)
  5. Государственный водный реестр РФ: Бурея. Архів оригіналу за 26 лютого 2013. Процитовано 5 квітня 2013. (рос.)
  6. Maps for the world / Карти всього світу. Архів оригіналу за 15 березня 2015. Процитовано 14 листопада 2015.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.