Encyclopædia Britannica

Титульний лист першого видання

У 1768 році друкар К. Макфаркуер, гравер Е. Белл і редактор В. Смеллі заснували «Товариство шотландських джентльменів» у шотландському місті Единбург з метою створення та видання оригінальної енциклопедії. На цей проєкт мав вплив успіх французів Д. Дідро та Ж. Д'Аламбера, які у 1752 році розпочали видавати «Енциклопедію, або Тлумачний словник наук, мистецтв і ремесел». Нова енциклопедія, за задумом їх творців, повинна була мати стати практичним посібником з різних галузей практичної діяльності, містити перевірену наукову інформацію і побудована за алфавітним принципом.

Робота над енциклопедією розпочалася у грудні 1768 року з видання двотижневого «Словника мистецтв та наук», який розповсюджувався за передплатою, всього вийшло сто номерів. Цей словник став основою виданою у 1771 році тритомної новітньої універсальної енциклопедії, що отримала назву «Британіка». Це була перша у світі завершена універсальна енциклопедія, бо Д. Дідро та Ж. Д'Аламбер закінчили видання своєї енциклопедії у 1780 році.

Перше видання «Британіки» мало 2,5 тисячі сторінок, 160 гравюр, які виконав Е. Белл. Для енциклопедії написали статті відомі на той час науковці, у випадку коли знавці не знаходилися, то статті писав сам В. Смеллі. Проєкт виявився успішним. Незважаючи на високу вартість на той час у 12 фунтів стерлінгів, було продано три тисячі примірників, що для кінця XVIII століття становило значне число.

Побачивши, що читачів цікавлять статті на культурологічну, мистецьку та історичну тему і особливо біографії видатних особистостей, К. Макфаркуер та Е. Белл вирішити удосконалити енциклопедію у цьому аспекті (В. Смеллі не підтримав їх і відійшов від проєкту). Друге видання енциклопедії у десяти томах було видане у 1777—1784 роках за редакцією Дж. Тітлера. У ньому появилися великі за обсягом статті, тематика відповідала очікуванням користувачів, всі статті пов'язані з географією, ілюструвалися картами.

Успіх «Британіки» приносив доходи видавцям. Так від третього видання отримали 42 тисячі фунтів стерлінгів прибутку. Проте для підтримання належного рівня статей доводилося залучати кваліфікованих, авторитетних авторів, що потребувало значних витрат. Видавці стали шукати способи зменшення вартості підготовки видання. Одним із них стало використання матеріалів попередніх видань, що не потребували оновлення, зокрема історичної тематики, біографії особистостей минулого. Так восьме видання «Британіки» (21 том, 1853—1860 роки) містило багато матеріалів попереднього. У десятому виданні (35 томів, 1902—1903 роки) нові відомості складали лише 11 томів, решта 24 були фактично без змін запозичені з попереднього, дев'ятого випуску (24 томи, 1875—1889 роки).

Британська енциклопедія

Проблеми з фінансами не вдалося подолати, тому для їх вирішення довелося скористатися фінансовою підтримкою бізнесменів США. У травні 1901 року права на випуск «Британіки» викупив Г. Хупер, нью-йоркський видавець, власник мережі книгарень. Також для випуску енциклопедії спонсорську допомогу виділила лондонська газета «Таймс». Одинадцяте видання було підготовлене упродовж 1910—1911 років. Воно отримало неофіційну назву «кембриджське», тому що його випуск був здійснений у видавництві Кембриджського університету. Головним редактором 11-го видання був Г'ю Чісголм. Видання складалося з 29 томів і містило понад 40 тисяч статей. Статті мали практичне застосування, були компактнішими, зросла кількість ілюстрацій, карт. Біографії видатних особистостей були викладені більш ґрунтовно. Недавні події були широко відображені у енциклопедії.

Головний офіс енциклопедії «Британіка» в Чикаго.

Хоч одинадцяте видання мало успіх, проте воно не допомогло вирішити фінансові проблеми У 1920 році Г. Хупер продав права на випуск «Британіки» Дж. Розенвальду, який володів чиказькою видавничою фірмою. Дванадцяте (1921—1922 роки) та тринадцяте (1926 рік) видання «Британіки» були фактичними оновленнями кембриджського випуску з удосконаленою системою посилань між статтями. Видання чотирнадцятого випуску «Британіки» (1929—1933 роки) припало на економічну кризу і доходів не принесло.

Видавнича група «Британіки», врахувавши, що користувачі потребували актуальних довідкових матеріалів, стрімкий розвиток різних наук, розпочала у 1933 році новий випуск енциклопедії, який отримав назву «удосконалене чотирнадцяте видання». У 1938 розпочався випуск щорічного однотомного додатку до енциклопедії під назвою «Книга року». У ньому були висвітлені найважливіші події, факти та інша інформація за рік, що минув.