Бурий Валентин Дмитрович

У 15 років поїхав у Владивосток до брата.

«Для мене це була морально важка поїздка, адже до цього я із дому нікуди не виїжджав. Хотів вже назад повертатися, та брат умовив залишитися, мотивуючи тим, що немає грошей на дорогу назад». В. Бурий

Поступає до Владивостоцького професійно-технічного училища № 7, що при радіозаводі.

1968  — 1970  — відбував армійську повинність у Амурській області.

1975  — вступив до Далекосхідного інституту мистецтв на акторський факультет.

1979  — отримав роботу в Театрі юного глядача у Владивостоці, де працював 5 років. На цей час пережив розлучення і повернувся в Україну.

Повернувшись в Україну, деякий час мешкав у сестри в Криму. Валентина взяли в трупу Волинського обласного театру ім.. Шевченка у Луцьку, де працював 5 років.

1989  — друг-художник запросив до Сумського театру ім.. Щепкіна де працював до 2001 р.

2001  — працює в Театрі юного глядача.

• 1999  — Заслужений артист України.
• 2013  — Народний артист України.

Зіграв понад 150 ролей.

• Бумбараш («Бумбараш» за Гайдарем),
• Лопахін, Гаєв («Вишневий сад» А. Чехова),
• Священик («Матінка Кураж» Б. Брехта),
• Бусигін («Старший син» О. Вампілова),
• Максим Богун («Вірність» М. Зарудного),
• Леопольд («День народження кота Леопольда» А. Хайта),
• Кінесій («Лісістрата» Арістофана),
• Актор, що грає Леніна («Сині коні на червоній траві» М. Шатрова),
• Людина від театру, Тісаферн («Забути Герострата» Г. Горіна),
• Кирило Келеп ("Закоханий чорт" Б. Жолдака),
• Борис («Провінціалки» Я. Стельмаха),
• Парторг, Гришан («Плаха» Ч. Айтматова),
• Дід Захар («Бунт бабів» за Шолоховим),
• Божий («Хулій Хурина» М. Куліша),
• Кочкарьов («Одруження» М. Гоголя),
• Дон Сезар де Базан («О, Марітана»),
• Муров («Без вини винні» О. Островського),
• Хомутов («20 хвилин з ангелом» О. Вампілова),
• Майор («Дами і гусари» О. Фредро),
• Свєтловидов («Калхас» А. Чехова),
• Монтекі («Верона» за п'єсою Г. Горіна «Записки брата Лоренцо або Чума на ваші дві родини»),
• Євнух («Отруєна туніка» М. Гумильова),
• Чарльз («Кінь в непритомності» Ф. Саган),
• Сол Бозо («Дорога Памела» Дж. Патріка),
• Бодаєв («Ліс» О.Островського),
• Скорик («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка),
• Езоп («Лисиця і виноград» Г. Фігейреда)
• Торчалов («Кво Вадіс» за п'єсою М. Разумова «Пристрасті за Торчаловим») та інші.

Як режисер Валентин Дмитрович створив вистави:

• «Конотопська відьма» Гр. Квітки-Основ'яненка
• «Зелена гора» Я. Верещака
• «Терем — теремок» С. Маршака
• «Про кохання» за творами А. Чехова.

Пише п'єси, прозу, займається перекладами.

Серед опублікованих книжок:

• Порушник спокою (Леонід Філатов)  — переклад.
• Лізістрата (народна комедія на теми Аристофана на дві дії з епілогом)  — переклад.
• В предлагаемых обстоятельствах  — збірка поезій.
• Монологи  — збірка поезій та прози.
• Доля  — п'єса.
• Рефлексії маленького українця  — прозова збірка.