Новгород-Сіверський район (1923—2020)

Но́вгород-Сі́верський район — колишній район, який був розташований на північному сході Чернігівської області України з адміністративним центром у місті Новгород-Сіверський (місто обласного значення, до складу району не входило), існував протягом 1923—2020 років і був ліквідований під час Адміністративно-територіальної реформи в Україні.

Новгород-Сіверський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Чернігівська область
Код КОАТУУ: 7423600000
Утворений: 1923 р.
Населення: 12 689 (на 1.01.2019)
Площа: 1804 км²
Густота: 16 осіб/км²
Тел. код: +380-4658
Поштові індекси: 16000—16094
Населені пункти та ради
Районний центр: Новгород-Сіверський
Сільські ради: 25
Села: 83
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Кауфман В'ячеслав Маркович
Голова РДА: Молочко Тарас Вікторович[1]
Вебсторінка: Новгород-Сіверська РДА
Новгород-Сіверська районна рада
Адреса: 16000, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, м. Новгород-Сіверський, вул. Майстренка, 6
Мапа

Новгород-Сіверський район у Вікісховищі

Загальні відомості

Межував з колишніми Коропським, Сосницьким, Корюківським, Семенівським районами Чернігівської області, а також із Сумською областю України та Брянською областю Російської Федерації.

Новгород-Сіверський район — транспортний вузол, де перетинаються автомобільні, залізничні та річкові транспортні магістралі. 83 населених пункти.

Історія

Починаючи із VI століття територію Новгорода-Сіверського району стали заселяти східнослов'янські племена сіверян.

Попередницею сучасного Новгород-Сіверського району було Новгород-Сіверське князівство, створене на з'їзді князів у Любечі 1097 року. На території князівства, що становила понад 160 тисяч км², розташовувалося 300 городищ та понад 40 літописних міст, у тому числі Курськ, Брянськ, Стародуб, Рильськ, Путивль. За часи існування князівства досягли вершини свого розквіту залізоробне, ковальське, гончарне, деревообробне та ювелірне мистецтва.

У 1239 році навала монголо-татарських орд Батия практично стерла з лиця землі Новгород-Сіверського князівства. Знекровлений і запустілий край із 1350 року увійшов до складу Великого литовського князівства, а з 1503 року — до складу Росії. У 1618 році, згідно з Деулінським перемир'ям, Чернігово—Сіверські землі відійшли до Польщі, і пізніше Новгород-Сіверський став центром повіту Чернігівського воєводства.

Після визвольної війни 1648–1654 років землі увійшли до складу новоствореної  Гетьманщини. З 1649 року Новгород-Сіверський — сотенне місто Ніжинського, а з 1663 року Стародубського полків. Місто перетворюється в значний культурний центр. У ті часи в Спасо—Преображенському монастирі засновано слов'яно—латинську школу, працювала перша на Лівобережній Україні друкарня, заснована відомим церковним діячем і просвітителем того часу, настоятелем монастиря Лазарем Барановичем. Вона видавала книги церковного і світського змісту, серед них і «Буквар».

1667 року за умовами Андрусівського перемир'я землі Новгород-Сіверщини увійшли до складу Московського царства.

У 1782 році район входив до намісництва, яке включало 11 повітів і дві колишні столиці Гетьманської України Батурин і Глухів. У 1796 році Новгород-Сіверський набув статусу повітового центру Малоросійської, а з 1802 року Чернігівської губернії.

У часи Української Народної Республіки Новгород-Сіверщина увійшла до землі Сіверщини з центром у місті Стародуб.

Після більшовицької окупації Новгород-Сіверський район утворений в 1923 році.

Під час Другої світової війни німці вщент спалили село Зелений Гай.

У 1959 р. до Новгород-Сіверського району приєднаний Грем'яцький район.[2]

Населення

Динаміка чисельності населення району[3]

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)[5]

Адмінодиницяукраїнськаросійськабілоруська
Новгород-Сіверський район63,935,90,1
м. Новгород-Сіверський65,834,00,1
Березовогатська сільрада100,0
Биринська сільрада16,783,10,2
Блистівська сільрада99,10,9
Будо-Вороб'ївська сільрада63,336,8
Бучківська сільрада32,567,5
Вороб'ївська сільрада40,959,2
Горбівська сільрада48,651,30,1
Грем'яцька сільрада15,884,2
Дігтярівська сільрада94,45,5
Кам'янсько-Слобідська сільрада35,964,0
Ковпинська сільрада45,454,5
Команська сільрада31,468,6
Кудлаївська сільрада97,92,1
Ларинівська сільрада98,11,50,2
Лісконогівська сільрада68,631,00,1
Мамекинська сільрада64,335,50,1
Михальчино-Слобідська сільрада21,378,7
Об'єднанська сільрада98,21,50,3
Орлівська сільрада97,32,7
Печенюгівська сільрада40,559,40,1
Попівська сільрада98,31,7
Смяцька сільрада77,222,8
Троїцька сільрада77,122,9
Чайкинська сільрада52,947,1
Шептаківська сільрада65,734,20,1

Промисловість

Головними галузями промисловості є легка (льонозавод, ткацька фабрика), харчова (сирзавод, м'ясокомбінат, м'ясо-молочний комплекс), лісова та деревообробна (держлісгосп) та промисловість будівельних матеріалів.

Значні перспективи подальшого розвитку промисловості пов'язані з розробкою потужних покладів крейди в Путивському родовищі та мергелю, цементної сировини на Новгород-Сіверському та Форостовицькому родовищах.

Сільське господарство

Сільське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, картоплі, льону, виробництві м'яса і молока.

Адміністративно-територіальний устрій

У березні 1991 року з обліку було зняте село Нова Софіївка, у серпні 1995 року з обліку були зняті селище Комари, села Новопавлівське та Полянське, у грудні 2006 року село Веселе, у січні 2007 року село Андріївка, у квітні 2009 року село Піщанка, к квітні 2010 року село Зелений Гай, у червні 2011 року село Попове, у вересні 2012 року село Ямне, у червні 2013 року село Зоря, у липні 2016 року село Миколаївське.

Пам'ятки

Неповторності Новгород-Сіверському надають пам'ятки — свідки минулого. Головний собор Спасо-Преображенського монастиря (ХІІ-XVIII ст.), збудований за проектом Дж. Кваренгі, а муровані монастирські стіни з вежами є зразком оборонної архітектури XVII ст. Важко уявити місто без Успенської церкви (кін. XVII-XVIII ст.) унікальної пам'ятки дерев'яного зодчества — Микільської церкви (XVIII ст.), торгових рядів (XVIII ст.), тріумфальної арки (1786–1787), забудови XIX ст.

Українське бароко представлене Покровською церквою (1709–1710) у с. Дігтярівка, а Покровська церква (1902) у с. Ларинівка демонструє так звану «єпархіальну архітектуру».

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новгород-Сіверського району було створено 40 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,85% (проголосували 7 943 із 11 706 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 32,48% (2 580 виборців); Юлія Тимошенко — 21,60% (1 716 виборців), Олег Ляшко — 13,65% (1 084 виборців), Сергій Тігіпко — 10,49% (833 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,05%.[6]

Відомі люди

Уродженці району

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 28 травня 2020 року № З80/2020-рп «Про призначення Т.Молочка головою Новгород-Сіверської районної державної адміністрації Чернігівської області»
  2. s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 4 липня 2013.
  4. до 2014 року населення обліковувалося разом із районним центром, з 2014 року Новгород-Сіверський є містом обласного значення, тому автоматично віднялося його населення
  5. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 19 березня 2016.

Посилання

 Росія  Росія Сумська область
(Середино-Будський район)
Семенівський район Сумська область
(Шосткинський район)
Корюківський район
Сосницький район
Коропський район Сумська область
(Шосткинський район)


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.