Бурчак Федір Глібович

Бурчак Федір Глібович (3 квітня 1924, Київ — 22 лютого 2001, Київ) — український правознавець, доктор юридичних наук з 1986, професор з 1987ъ академік АПНУ з 1993, дійсний член Нью-Йоркської АН з 1996, заслужений юрист України з 1984.

• 1949 закінчив юридичний факультет Київського університету
• 1952 — аспірантуру (там же).

Працював заст. головного арбітра Укрпромради, адвокатом, ст. редактором журналу «Радянське право», ст. науковим редактором, зав. наукової редакції держави і права Головної редакції Української Радянської Енциклопедії.

• 1965—90 був зав. юридичного відділу Президії BP УPCP,
• з 1990 — зав. відділу законодавства і правопорядку Секретаріату BP України. Водночас (1989-91) — член Комітету конституційного нагляду СРСР від України.

Федір Глібович Бурчак – доктор юридичних наук, професор, вчений зі світовим ім’ям – є одним із академіків-засновників Національної академії правових наук України як вищої наукової державної установи, яка здійснює фундаментальні та прикладні дослідження в галузі держави і права, консолідує наукові спрямування академічної і вузівської науки.

Професійна діяльність видатного вченого-правознавця, дійсного члена (академіка) НАПрН України є значущим етапом розвитку вітчизняного права і державотворення, видатним явищем на шляху створення громадянського суспільства, вищим зразком плідної праці, інтелекту, взірцем як для українського суспільства в цілому, так і для вітчизняного наукового загалу зокрема.

Народився Ф. Г. Бурчак у Києві 3 квітня 1924 р. Закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка, у 1949 – 1952 pp. навчався в аспірантурі цього ж навчального закладу. У 1953 – 1964 pp. плідно поєднував педагогічну, наукову й редакційну сфери діяльності, залучаючи адвокатську та арбітражну практику. Впродовж багатьох років Ф. Г. Бурчак був старшим редактором юридичного журналу «Радянське право», а згодом науковим редактором і завідувачем наукової редакції держави і права Головної редакції Української Радянської Енциклопедії.

Ф. Г. Бурчак є автором понад 300 наукових праць. Читачам відомі його праці (монографії, навчальні посібники тощо) з питань загальних основ держави і права, конституційного, цивільного і трудового права, з проблематики розвитку законодавства і зміцнення правових основ державного та громадського життя. За вагомий внесок у розвиток історії держави і права України (друге видання «Історії держави і права Української PCP», 1976) Ф. Г. Бурчак у складі авторського колективу став лауреатом Державною премією України 1981 р.

Впродовж всього життя цей обдарований і талановитий вчений дотримувався і всебічно втілював прагнення всіляко сприяти підвищенню поваги до права й закону, до юридичного фаху й освіти. Це підтверджує той факт, що Ф. Г. Бурчак завжди був невтомним пропагандистом і прихильником правових новацій і передових юридичних ідей. Українській юридичній спільноті добре відома багатогранна, плідна й тривала (майже тридцятирічна) робота Федора Глібовича на посаді завідувача юридичного відділу Президії ВР УРСР, а з 1990 р. завідувача відділу законодавства і правопорядку Секретаріату ВР України. Всі нормативні акти ВР УРСР і ВР України він ретельно вивчав і опрацьовував. За ініціативою Ф. Г. Бурчака і за його редагуванням у 1980 р. видано перший систематизований «Збірник законів Української PCP і указів Президії Верховної Ради Української PCP (1938 – 1979)» у 2-х томах. Ф. Г. Бурчак закладає теоретичні основи класифікації законодавчої бази держави, що використовується у подальшій розробці комп’ютеризованої системи інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної діяльності Верховної Ради України. За вагомий внесок в розробку цієї системи Ф. Г. Бурчаку (у складі авторського колективу) присуджено Державну премію України 1998 р.

Особливого значення і змісту діяльність Федора Глібовича набула у період становлення незалежної Української держави. Декларація про державний суверенітет України, Акт про проголошення незалежності України, Закон України «Про громадянство» та Тимчасовий регламент Верховної Ради України, десятки інших актів, які на початку 90-х pp. закладали основи правової системи новітньої України, були створені і стали чинними завдяки подвижницькій праці Ф. Г. Бурчака.

Постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2013 р. № 401 Науково-дослідному інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України присвоєне ім’я академіка Ф. Г. Бурчака.