Національна академія правових наук України

Національна академія правових наук України — вища галузева наукова установа України (з 1993 р.). До 1993 р. академія діяла в статусі громадської організації.

Національна академія правових наук України
Основні дані
Засновано 4 березня 1992
Контакт
Ключові особи

Петришин Олександр Віталійович - президент Кучерявенко Микола Петрович - перший віце-президент

Тацій Василь Якович - почесний президент, радник президії
Адреса 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70
Вебсторінка aprnu.kharkiv.org
Мапа

Основними завданнями академії є:

  • комплексний розвиток правової науки, проведення фундаментальних і прикладних досліджень у галузі держави та права;
  • наукове забезпечення правотворчої діяльності державних органів, вивчення й узагальнення механізмів реалізації актів законодавства;
  • визначення пріоритетних напрямів розбудови правової держави, наукове забезпечення здійснюваних реформ, підготовка практичних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності органів державної влади;
  • сприяння поширенню правової інформації, формуванню правосвідомості громадян, розвитку юридичної освіти в Україні;
  • узагальнення світового досвіду правового регулювання суспільних відносин;
  • інтеграція академічної, вузівської та галузевої правової науки з метою вироблення єдиної політики у цій сфері;
  • підтримка талановитих науковців, сприяння науковій творчості молоді в галузі права.
Київський регіональний центр Академії правових наук України, 2011.

Історія

Наприкінці 1991 р. група науковців і практичних працівників виступила з ініціативою створення Всеукраїнського громадського об'єднання «Академія правових наук України». 4 березня 1992 р. в Харкові у приміщенні Української юридичної академії відбулася установча конференція Академії, першим її президентом став ректор Української юридичної академії Василь Якович Тацій. Процес створення Академії правових наук України як громадської організації завершився офіційною реєстрацією її Статуту Міністерством юстиції України 31 березня 1992 р.

Академія правових наук України заснована як вища галузева наукова установа «…виходячи з необхідності комплексного розвитку правової науки та створення наукових засад розбудови української державності…» згідно з Указом Президента України «Про Академію правових наук України» від 23 липня 1993 р. № 275/93.

«…З метою сприяння дальшому комплексному розвитку правової науки, підвищення ефективності наукових досліджень у сфері державознавства і права та наукового забезпечення правотворчої діяльності органів державної влади у процесі трансформації політичної системи суспільства, консолідації провідних наукових шкіл, максимально ефективного використання творчого потенціалу працівників наукових установ і професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів юридичного профілю з різних регіонів України» згідно з Указом Президента України «Питання Академії правових наук України» від 10 лютого 2009 р. № 80/2009 в структурі Академії створено чотири регіональниих центра: Східний (м. Харків), Західний (м. Львів), Південний (м. Одеса), Центральний (м. Київ, на базі діючого Київського регіонального центру Академії), та визначено нове місцезнаходженням керівних органів Академії — м. Київ.

«Ураховуючи провідну роль Академії правових наук України у забезпеченні комплексного розвитку правової науки, проведенні фундаментальних та прикладних наукових досліджень у галузі держави і права, значний внесок у підготовку наукових кадрів» 23 лютого 2010 р. згідно з Указом Президента України № 233/2010 «Про надання Академії правових наук України статусу національної» академії надано статус національної і надалі іменовано — Національна академія правових наук України[1].

Друкований орган НАПрНУ — "Вісник Академії правових наук України"[2].

Дійсні члени-засновники

Дійсними членами-засновниками академії затверджені 17 науковців-правознавців України: Бабій Б. М., Бурчак Ф. Г., Васильєв А. С., Воронова Л. К., Гончаренко В. Г., Грошевий Ю. М., Закалюк А. П., Костицький М. В., Мамутов В. К., Рогожин А. Й., Семчик В. І., Сташис В. В., Тимченко І. А., Цвєтков В. В., Цвік М. В., Шемшученко Ю. С., Юзьков Л. П.

Структура

У своєму складі академія має такі відділення:

  • Теорії та історії держави і права;
  • Державно-правових наук і міжнародного права;
  • Цивільно-правових наук;
  • Екологічного, господарського та аграрного права;
  • Кримінально-правових наук.

Згідно з Указом Президента України «Питання Академії правових наук України» від 10 лютого 2009 р. № 80/2009 у структурі академії утворено відділення проблем державотворення і конституційного права.

До складу академії входять такі установи та організації[3]:

Див. також

Примітки
  1. Указ Президента України «Про надання Академії правових наук України статусу національної» від 23 лютого 2010 р. № 233/2010 Архівовано 28 січня 2014 у Wayback Machine. на офіційному представництві Президента України
  2. Вісник Національної академії правових наук України. Архів
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 серпня 1999 р. N 1518 «Про перелік установ та організацій, які входять до складу Академії правових наук». Перевірено 2009-06-14.

Посилання
  • www.aprnu.kharkiv.org — офіційний сайт «Національна академія правових наук України».

Джерела

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.