Бутич Іван Лукич
Бутич Іван Лукич (21 вересня 1919, с. Усівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, УНР — 9 травня 2007, Київ, Україна)— український історик-джерелознавець і архівіст. Член Наукового товариства імені Шевченка (1992).
Біографія
Народився в с. Усівка Пирятинського повіту Полтавської губернії (нині село Пирятинського району Полтавської області України).
Закінчив Київський державний університет (1945).
Кандидат історичних наук (1950).
Іван Бутич працював в архівному управлінні НКВС УРСР, потім начальником науково-видавничого відділу архівного управління МВС УРСР.
У 1954—1971 роках був начальником науково-видавничого відділу Архівного управління при РМ УРСР. У 1958—1965 роках також відповідальний редактор «Науково-інформаційного бюлетеня Архівного управління УРСР», а у 1965—1971 роках — журналу «Архіви України».
З «Інформації» КДБ у серпні 1968:
 |
Так, начальник науково-дослідного відділу Архівного управління при РМ УРСР, кандидат історичних наук Бутич І.Л. 23 у приватній розмові заявив: «Це взагалі дуже погано для політичного авторитету нашої країни у світі. Ми ще не знаємо, чим це все закінчиться. Ми не повинні були вводити до Чехословаччини військо. Що там діється, ми не знаємо. Ми лише знаємо, що передали сьогодні по радіо» [1].
Оригінальний текст (рос.) Так, начальник научно-исследовательского отдела Архивного управления при СМ УССР, кандидат исторических наук Бутыч И.Л. 23 в частной беседе заявил: «Это вообще очень плохо для политического
авторитета нашей страны в мире. Мы еще не знаем, чем все это кончится. Мы не должны были вводить в Чехословакию вооруженные силы. Что там делается, мы не знаем. Мы знаем только то, что передали сегодня по радио». |
 |
Співзасновник і співредактор міжвідомчого збірника «Історичні джерела та їх використання» (1964–1971).
У 1971—1991 роках працював у редакції Історії Міст і Сіл УРЕ, з 1991 — провідний науковий співробітник Інституту української археографії АН України.
Наукова діяльність
Автор праць з архівознавства, історіографії, краєзнавства істор.
Був ініціатором і співупорядником документальних збірок про Т.Шевченка (1963), І.Франка (1966), Лесю Українку (1971).
Був науковим редактором ”Історії міст і сіл Української РСР”, яка вийшла у 26 томах.
Тв.:
- Генеральний опис Лівобережної України 1765—1769 рр.: Покажчик населених пунктів. К., 1959 [співупор.];
- Документи Богдана Хмельницького. К., 1961 [співупор.];
- Архів — літопис народу. К., 1970;
- Гайдамацький рух на Україні в XVIII ст. К., 1970 [співупор.];
- Кирило-Мефодіївське товариство, т. 1—3. К., 1990 [співупор.];
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. К., 1990 [у співавт.];
- Полтавщина: Енциклопедичний довідник. К., 1992 [у співавт.];
- Універсали Богдана Хмельницького. 1648—1657. К., 1998 [співупор.].
Відзнаки
Примітки
- З інформації заступника голови КДБ при РМ УРСР Б. Шульженка ЦК КПУ про реакцію населення республіки на Заяву ТАРС від 21 серпня 1968 року про ввід військ соціалістичних країн на територію ЧССР 22 серпня 1968 р.
Джерела
- Я. Д. Ісаєвич. Бутич Іван Лукич // Енциклопедія історії України: В 5 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2003 — ISBN 966-00-0632-2
- Т. 1 : А—В. — 2003. — 688 с. : іл.— С. 416 ISBN 966-00-0734-5
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12: Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.— С. 80.
- Іван Лукич Бутич: Бібліографія. К., 1999
- Загорецька О. Ювілей вченого історика-археографа І. Л. Бутича. «Студії з архівної справи та документознавства», 1999, т. 4.