Бушерська АЕС

Бушерська АЕС (перс. نیروگاه اتمی بوشهر‎) — атомна електростанція потужністю 1000 МВт на півдні Ірану поблизу міста Бушир. Перша АЕС в Ірані та на Близькому Сході.

Бушерська АЕС
перс. نیروگاه اتمی بوشهر‎
Країна	Іран
Адмінодиниця	Бушир
Технічні параметри
Інша інформація
Бушерська АЕС у Вікісховищі

Будівництво розпочате в 1975 німецькою компанією Kraftwerk Union AG.

У 1979, після ісламської революції в Ірані роботи на об'єкті були призупинені[1][2].

25 серпня 1992 підписано угоду між урядами РФ і Ірану про співпрацю у спорудженні на території Ірану атомної електростанції. Поновлене після тривалої консервації в 1995, завершене в серпні 2010. В вересні 2011 електростанція вийшла в режим промислової експлуатації.

Україна розглядалася як можливий учасник Бушерського проекту, але відбувся зрив постачання українських турбін на Бушерську АЕС, у чому, як відомо, вагому роль зіграли США. Так званий "Бушерський контракт" передбачав участь харківського "Турбоатому" в ірано-російському договорі на постачання до Ірану устаткування для атомної електростанції у цьому місті. Проте у 1998 році Україна відмовилася від участі у цьому проекті в обмін на ініціативу США з поглиблення україно-американської співпраці, у тому числі, у сфері високих технологій. Пізніше прем'єр-міністр України Анатолій Кінах фактично визнав, що США не виконали своїх обіцянок перед Україною. У результаті "бушерський контракт" виконується сьогодні російськими виробниками, які змогли, на відміну від вітчизняних, відстояти пріоритетність своїх інтересів. [3]

В 2010 ООН ввела проти Ірану санкції, пояснюючи це тим, що Тегеран під виглядом мирної атомної програми розробляє ядерну зброю. Уряди ЄС і США ввела проти Ірану додаткові санкції, обмеживши, серед іншого, співпрацю в нафтовій та газовій галузях[4].

У вересні 2010 комп'ютери станції виявились зараженими комп'ютерним вірусом, але система управління станцією від вірусів не постраждала[5]. Це був перший вірус, спеціально створений для зриву роботи реальних об'єктів інфраструктури, таких як електростанції, водоочисні споруди і промислові підприємства.

В листопаді 2011 станція була виведена на 75% потужності[6]

9 квітня 2013 в районі станції сталися два потужні землетруси силою понад 6 балів. 37 людей загинули, близько 850 поранені. Було зруйновано міста Каки (10 тис. мешканців), Хормудж (30 тис. мешканців) і Кенган (20 тис. мешканців). Влада Ірану повідомила, що атомний реактор встояв[7][8].