Буяльський Наполеон Миколайович

Буяльський Наполеон Миколайович — (?  ?) український художник, педагог, меценат знайомий Тараса Шевченка.

Буяльський Наполеон Миколайович
Хома-Станіслав-Наполеон
[[File:.|250px|center]]
Ім'я при народженні Хома-Станіслав-Наполеон
Народився
Майдан-Борківський
Підданство Російська імперія
Місце проживання Майдан-Борківський
Діяльність художник, педагог
Відомий завдяки художник
Alma mater Крем'янецький ліцей
Батько Микола Адамович Буяльський
Герб

Родина

Походить зі старого шляхетського роду. Його дід Адам Андрійович був дрогицьким скарбником. Батько Микола Адамович в 1809 році дідич села Майдан-Борківський на Поділлі. Мав братів: Томаша, Ксаверія та Францишека.[1]

Освіта

Початкову фахову освіту отримує у Крем'янецькому ліцеї, де на той час рисунок і живопис викладав відомий та талановитий портретист, дійсний член Віденьської академії мистецтв Юзеф Пічман. Будучи матеріально забезпеченим, Буяльський продовжує художню освіту за кордоном, куди виїжджає у 1827 році та навчається у найкращих і відоміших тогочасних Академіях мистецтв — у 1828 році в Берлінській, у Дюссельдорфській (18291832 роки), у Паризькій (18321838 роки), де одночасно відвідує паризькі приватні школи Гросса і Горація Вулета. Спеціалізується переважно на історичному та портретному живописі. У період перебування поза кордоном отримує як приватні так і державні замовлення. Так одне із замовлень отримує через тодішнього пера Франції міністра внутрішніх справ. Після цього від'їжджає до Італії.

Заснування школи

В 1844 році оселяється в Києві та розробляє проект власної живописної школи.

1845 року, довідавшись про відкриття найближчим часом вакансії викладача рисунка в Імператорському університеті св. Володимира, приходить до думки викладати одночасно у своїй школі та в університеті, щоб можна було користуватися університетською художньою колекцією. Через це 20 листопада 1845 року подає до університету два рисунки академічних фігур для засвідчення самостійності їх виконання, а в 1846 році їде до Петербургу і за етюд з натури та представленими посвідченнями іноземних академій отримує від Академії мистецтв звання «некласного[2] художника» історичного та портретного живопису, після чого даремно бере участь як один із шести претендентів (окрім нього: Федір Біляєв, Павло Шлейфер, Йосип Габерцеттель, Тарас Шевченко та Гаврило Васько) у конкурсі на зайняття посади викладача рисунка в університеті, яка звільнилася після виходу на пенсію Капітона Степановича Павлова.

У 18441850 роках будує спеціально пристосований для школи будинок на дев'ять кімнат недалеко від університету на вулиці Кадетській. В одній кімнаті живе сам, у п'ятьох — міститься школа, а три кімнати відбирає міська влада для помешкань.

Відкриття «Публічної методичної школи живопису» відбулося 1 квітня 1850 року.

Школа давала якісну освіту, про що свідчить відгук від 30 квітня 1854 року Академії мистецтв на роботи учнів які надсилались разом зі звітами:

Рада Імператорської Академії Мистецтв, після перегляду наданих Вами рисунків робіт учнів Вашої школи, вирішила повідомити Вам, що вона ці рисунки переглядала із задоволенням.

Подібний відгук Академія надіслала і 25 травня 1857 року.

Але поступово мода на надання своїм дітям мистецької освіти серед заможних батьків згасла, і, хоча ще деякий час Буяльський навчав талановитих дітей з бідних сімей за власний кошт, все ж через це збіднів і школу був змушений закрити у 1858 році.

Роботи

Про твори художника відомо лише те, що він розписував Олександрівський костел у Києві.

Відомі учні

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.