Вулиця Богдана Хмельницького (Київ, Шевченківський район)
Ву́лиця Богда́на Хмельни́цького (англ. Khmelnytskoho Bohdana street[1], англ. Khmelnytskoho Bohdana, vul.[2]) — вулиця в Шевченківському районі міста Києва. Пролягає від Хрещатика до вулиці Олеся Гончара.
| Вулиця Богдана Хмельницького Київ | |
|---|---|
 | |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Богдана Хмельницького |
| Колишні назви | |
| Кадетська, Фундуклеївська, Леніна, Театерштрассе | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 1,64 км |
| Координати початку | 50°26′41″ пн. ш. 30°31′14″ сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′54″ пн. ш. 30°29′52″ сх. д. |
| Поштові індекси | 01030, 01054, 01601 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Університет» «Театральна» «Золоті ворота» |
| Автобуси | А 24, 114 (Хрещатик, будні) |
| Трамваї | Лінія існувала до 1934 року |
| Тролейбуси | Тр 5, 7, 8, 9, 17 (бульвар Тараса Шевченка) |
| Маршрутні таксі | Мт 230, 429, 433 |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | бруківка, асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Навчальні заклади | ЗОШ № 53 |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11795 |
| У проєкті OpenStreetMap | r415284 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Богдана Хмельницького у Вікісховищі | |
Фундуклеївська вулиця на початку XX століття
Фрагмент Берлінського муру біля посольства ФРН
Прилучаються вулиці Пушкінська, Терещенківська, Володимирська, Лисенка, Леонтовича, Івана Франка, Пирогова, Михайла Коцюбинського.
Історія
Вулиця виникла у 1830-ті роки під назвою Кадетська, оскільки існував проєкт зведення тут будівлі Київського Володимирського кадетського корпусу. З середини XIX століття переведено до вулиць 1-го розряду — це стало початком розквіту місцевості.
1869 року на честь київського губернатора Івана Фундуклея вулицю було названо Фундуклеївською[3].
Ще раніше було зведено дві будівлі, що й дотепер прикрашають собою вулицю — це будинок жіночої гімназії, відкритий у колишніх власних будинках Фундуклея та будівля Анатомічного театру, зведена у 1851–1853 роках за проєктом архітектора Олександра Беретті.
Основна забудова вулиці здійснена у останній третині XIX — 1-й третині XX століття. Серед найвизначніших споруд цього часу — будівлі театру Бергоньє та Колегії Павла Галагана, Ольгинської гімназії та готелю «Ермітаж». На Фундуклеївській навчались, працювали, жили відомі вчені, літератори, художники, співаки[4].
1892 року тут було відкрито одну з перших ліній київського трамваю, тоді ж вулицю було забруковано.
З березня 1919 року мала назву вулиця Леніна[5][6], на честь радянського політичного діяча Володимира Ульянова-Леніна, після війни назва була підтверджена у 1944 році[7]. Під час німецької окупації міста у 1942—1943 роках — Театрштрасе (нім. Theater Str., укр. Театральна)[8][9]. Сучасна назва — з 1993 року[10].
За радянської доби тутешня забудова майже не зазнала змін — лише було знесено декілька будівель задля спорудження інституту «Київпроект», натомість ще у 1930-ті роки на розі з вулицею Михайла Коцюбинського було зведено два багатоповерхових будинки, один з яких мав назву «Роліт» — цей будинок подібний до харківського будинку «Слово» і був місцем проживання багатьох відомих письменників радянської України.
Нині вулиця Богдана Хмельницького — одна з основних центральних, завдяки привабливій та цікавій забудові привертає увагу киян та гостей міста.
Пам'ятники
Бюст Б. Є. Патону (біля будинку № 15).
Меморіальні дошки
Анотаційна дошка на вулиці Богдана Хмельницького
- Будинок № 5 — на честь першого виступу українського професійного театру під керівництвом артиста і драматурга М. Л. Кропивницького, що відбувся 10 січня 1882 року. Виготовлена з мармуру та бронзи (барельєф) за проєктом скульптора І. М. Гончара та архітектора І. Л. Шмульсона, відкрита 24 травня 1958 року.
- Будинок № 5 — на честь радянського режисера К. П. Хохлова (1885—1956), який працював у цьому будинку в 1938—1954 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора Н. М. Дерегус та архітектора О. К. Стукалова, відкрита 3 листопада 1981 року.
- Будинок № 11 — на честь ученого і письменника А. Ю. Кримського (1871—1942), який мешкав у цьому будинку в 1885—1889 роках. Виготовлена з граніту (архітектор І. Л. Шмульсон), відкрита у 1971 році.
- Будинок № 11 — на честь поета І. Я. Франка, який перебував у цьому будинку в 1885—1886 роках. Першу мармурову дошку, виготовлену за проєктом архітектора І. Л. Шмульсона, відкрито у січні 1955 року, у 1970 році її замінено на гранітну.
- Будинок № 15 — на честь вченого-математика М. М. Крилова (1879—1955), який працював у цьому будинку в 1929—1941 роках. Виготовлена з мармуру (архітектор І. Л. Шмульсон), відкрита 30 листопада 1963 року.
- Будинок № 27/1 — на честь художника Г. С. Меліхова (1908—1985), який проживав у цьому будинку в 1949—1985 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора О. П. Скоблікова, відкрита у 1994 році.
- Будинок № 39 — на честь режисера, народного артиста СРСР Д. М. Смолича, який жив і працював у цьому будинку в 1971—1987 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа.
- Будинок № 42 — на честь хірурга М. М. Амосова, який мешкав у цьому будинку в 1971—2002 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора Г. Я. Хусида, відкрита у 2003 році.
- Будинок № 47 — на честь народного артиста СРСР М. Д. Ворвулева (1917—1967), який мешкав у цьому будинку в 1957—1967 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора Ю. В. Багаліки та архітектора Р. І. Кухаренка, відкрита у 1994 році.
- Будинок № 50 — на честь піонера вітчизняного дирежаблебудування інженера-конструктора Ф. Ф. Андерса (1868—1926), який жив у цьому будинку в 1919–1926 роках. Виготовлена з граніту за проєктом архітектора В. Л. Лоботинського, відкрита 30 жовтня 1970 року.
- Будинок № 66 — на честь співачки, народної артистки УРСР О. А. Петрусенко, яка проживала у цьому будинку в 1937—1950 роках. Виготовлена з бронзи та граніту (скульптор Г. Н. Кальченко, архітектор Р. П. Бикова), відкрита 5 березня 1966 року.
- Будинок № 66 — на честь народного художника УРСР К. Д. Трохименка (1885—1979), який мешкав у цьому будинку в 1948—1979 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора О. П. Скоблікова, архітекторів Г. А. Щербини та К. Н. Сидорова. Відкрита 24 жовтня 1985 року.
Меморіальні дошки будинку Роліт (№ 68)
- На честь Б. Д. Антоненко-Давидовича. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора Б. С. Довганя та архітектора Ф. І. Юр'єва, відкрита у 1994 році.
- На честь поета Л. М. Вишеславського, який жив і працював у цьому будинку в 1938—2002 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора О. П. Міловзорова, відкрита 27 травня 2005 року.
- На честь поета С. О. Голованівського, який жив і працював у цьому будинку в 1934—1989 роках. Виготовлена з бронзи за проєктом архітектора В. А. Дормидонтова, відкритий у 1992 році.
- На честь А. В. Головка, який жив і працював у цьому будинку в 1934—1989 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора М. К. Вронського та архітектора В. Г. Гнездилова. Відкрита 15 липня 1975 року.
- На честь письменника О. Т. Гончара (1918—1995), який мешкав у цьому будинку. Бронзовий бюст роботи скульпторів В. О. Бика та Р. В. Найди відкрито у 1996 році.
- На честь Д. Н. Гофштейна (1889Н1952), який жив у цьому будинку. Виготовлена у вигляді бронзового горельєфа за проєктом скульптора В. І. Сівка, відкрита у 1994 році.
- На честь радянського письменника М. І. Дубова (1910—1983), який жив і працював у цьому будинку. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора М. П. Рапая та архітектора В. Д. Єлізарова, відкрита у 1987 році.
- На честь поетеси Л. В. Забашти, яка жила і працювала у цьому будинку в 1958—1990 роках. Виготовлена у вигляді бронзового горельєфа за проєктом скульптора М. І. Білика, відкрита у 2003 році.
- На честь вченого-літературознавця Л. М. Коваленка, який мешкав у цьому будинку в 1965—1983 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора М. П. Горлового, відкрита у 2002 році.
- На честь письменника О. І. Копиленка (1900—1958), який жив і працював у цьому будинку з 1935 по 1958 рік. Виготовлена з бронзи та граніту (барельєф) за проєктом скульптора М. К. Вронського та архітектора І. Л. Шмульсона.
- На честь письменника І. А. Кочерги, який жив і працював у цьому будинку в 1934—1952 роках. Виготовлена з бронзи та граніту (барельєф) за проєктом скульптора А. А. Шапрана та архітектора П. Е. Захарченка, відкрита 29 грудня 1960 року.
- На честь поета, першого голови Спілки радянських письменників України І. Ю. Кулика. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора А. Ю. Білостоцького та архітектора А. Ф. Ігнащенка, відкрита 16 лютого 1973 року.
- На честь письменника О. Л. Кундзіча, який жив і працював у цьому будинку в 1954—1964 роках. Виготовлена у вигляді гранітного барельєфа (скульптор Н. М. Дерегус, архітектор Нгуєн Дзинь Лок), відкрита 19 жовтня 1971 року.
- На честь композитора Б. М. Лятошинського (1895—1968), який жив і працював у цьому будинку. Виготовлена з бронзи та граніту (барельєф) за проєктом скульптора А. А. Баннікова та архітектора О. К. Стукалова, відкрита 15 квітня 1969 року.
- На честь поета А. С. Малишка, який проживав у цьому будинку в 1952—1970 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора І. В. Макогона, відкрита 23 вересня 1973 року.
- На честь письменника І. К. Микитенка (1897—1937), який мешкав у цьому будинку в 1934—1937 роках. Виготовлена з бронзи та граніту (барельєф) за проєктом скульптора І. М. Гончара та архітектора Т. О. Трегубової, відкрита 19 грудня 1962 року.
- На честь письменника П. Й. Панча, який жив і працював у цьому будинку в 1936—1938 роках. Виготовлена у вигляді бронзового горельєфу за проєктом скульптора А. В. Куща та архітектора П. П. Кудрія. Відкрита 24 липня 1981 року.
- На честь радянського письменника Л. С. Первомайського, який жив і працював у цьому будинку в 1935—1973 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора А. Ю. Білостоцького та архітектора А. Ф. Ігнащенка, відкрита 11 листопада 1974 року.
- На честь письменниці М. А. Пригари (1908—1983), яка жила і працювала у цьому будинку в 1944—1983 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора М. П. Рапая, відкрита у 1990 році.
- На честь голови Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод М. Д. Руденка, який проживав у цьому будинку. Виготовлена з граніту.
- На честь письменника Н. С. Рибака, який жив і працював у цьому будинку в 1935—1978 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора Б. С. Довганя та архітектора А. Ф. Ігнащенка, відкрита 22 лютого 1984 року.
- На честь поета М. Т. Рильского, жив і працював у цьому будинку в 1934—1964 роках. Виготовлена у вигляді гранітного горельєфа (виготовив С. Ф. Тимофеєв за проєктом скульптора П. Ф. Остапенка), відкрита 19 березня 1965 року.
- На честь письменника В. М. Собко, який жив і працював у цьому будинку в 1935—1981 роках. Виготовлена у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора А. В. Куща та архітектора П. П. Купрія, відкрита 14 січня 1983 року.
- На честь М. П. Стельмаха, який проживав у цьому будинку в 1965—1983 роках. Виготовлена у вигляді гранітного барельєфа за проєктом скульптора Ф. М. Согояна, архітекторів Є. М. Стамо та М. М. Фещенка, відкрита 18 квітня 1986 року.
- На честь поета П. М. Усенка (1902—1972), який жив і працював у цьому будинку в 1933—1975 роках. Виготовлений у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора Н. М. Дерегус та архітектора М. В. Яценка, відкритий 21 червня 1978 року.
- На честь письменника М. І. Чабанівського (1910—1973), який жив і працював у цьому будинку в 1956—1973 роках. Виготовлена з граніту за проєктом скульптора В. І. Зноби, відкрита у 2005 році.
- На честь поета М. І. Шпака, який жив і працював у цьому будинку в 1935—1941 роках. Виготовлений у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора О. О. Супрун та архітектора А. Ф. Ігнащенка, відкритий 19 липня 1973 року.
- На честь письменника М. М. Шумила, який жив і працював у цьому будинку з 1958 до 1982 рік. Виготовлений у вигляді бронзового барельєфа за проєктом скульптора Р. Найди, відкритий 17 січня 2011 року.
- На честь письменника Ю. І. Яновського, який жив і працював у цьому будинку в 1939—1954 роках. Виготовлений з бронзи та граніту (скульптор А. В. Німенко, архітектора І. Л. Шмульсон), відкрита 27 серпня 1958 року.
Окремі будівлі, в тому числі пам'ятки архітектури та історії
- № 5 (1875; переб. 1930-ті) — театр Бергоньє; нині Театр російської драми ім. Лесі Українки, арх. В. Ніколаєв, стиль — сталінський неокласицизм (перебудова);
- № 6 (1850-ті; 1874—1875; 1892; 1949—1950 — над- та перебудова) — колишня Фундуклеївська жіноча гімназія, нині Нафтогаз України, архітектор О. Заваров, Р. Книжник (над- та перебудова), стиль — сталінський ретроспективізм; перебуває на державному обліку як пам'ятка історії місцевого значення;
- № 7 — Музей історії Києва
- № 8 (1888; 1892) — колишня будівля готелю Г. Гладинюка, арх. В. Ніколаєв, добудова — арх. О. Кривошеєв;
- № 9-а (1870-ті; 1885) — житловий будинок Колегії Павла Галагана;
- № 10 (1903—1904) — колишня садиба Ф. Міхельсона (головний будинок та флігель), арх. Е. Брадтман;
- № 11 (1860-ті, 1871, 1896) — будівля Колегії Павла Галагана; нині Музей літератури, арх. О. Шиле (перебудова 1871 з пристосуванням під Колегію), стиль пізній класицизм/неоренесанс;
- № 12-14 (1884; 1910) — колишній прибутковий будинок дружини купця 1-ї гільдії М. Вольфсон (надбудовано для В. Кудашева), автор надбудови 2-х поверхів — арх. В. Ніколаєв (?), стиль неоренесанс/цегляний; нині відселений, перебуває на реконструкції;
- № 15 (1914—1927) — будівля Ольгинської гімназії; нині Національний науково-природничий музей НАН України), архітектор П. Альошин, стиль — неокласицизм;
- № 17 (1850—1890-ті; 2000-ті) — будівля колишнього готелю «Театральний»;
- № 26 (1902—1903) — будівля колишнього готелю «Ермітаж» (садиба Я. Бернера), арх. А.-Ф. Краусс, стиль — київський неоренесанс; на будівлі — мозаїчне панно С. Кириченка «Українська пісня»;
- № 26-а (1903—1904) — флігель колишньої садиби Я. Бернера, арх. А.-Ф. Краусс, стиль — неоренесанс/цегляний;
- № 27/1 (1900; 1950-ті) — житловий будинок, арх. А.-Ф. Краусс;
- № 29/2 (1872; 1883; 1911) — колишній прибутковий будинок вдови статського радника О. Картамишевої, стиль — неоренесанс/цегляний;
- № 30/10 (1900—1901; 2000) — колишній прибутковий будинок колезького радника М. Самонова, арх. М. Яскевич, стиль — неоренесанс/необароко;
- № 31/27 (1876; 1900—1901) — колишній прибутковий будинок колезького асесора А. Крижановського, арх. О. Хойнацький, перебудова — арх. В. Ніколаєв, стиль — неоренесанс/необароко;
- № 32 (1913) — колишній прибутковий будинок Є. Крушевської, арх. К. Іваницький, стиль — пізній модерн;
- № 33/34 (1888; 1895; 1899) — колишній прибутковий будинок А. Гольденберга, арх. — В. Ніколаєв, стиль — київський неоренесанс;
- № 34 (1895) — флігель колишньої садиби Г. Макленберга, арх. І. Ніколаєв (?);
- № 35/1 (1874) — колишній прибутковий будинок Караваєвих, арх. В. Сичугов, стиль пізній класицизм/неоренесанс;
- № 36 (1899—1900) — колишня садиба підрядчика Ф. Альошина (головний будинок та флігель), арх. — І. Ніколаєв, стиль — неоренесанс;
- № 37 (1851—1853) — колишній Анатомічний театр; нині — Національний музей медицини України, арх. — О. Беретті, стиль — пізній класицизм;
- № 38 (1934—1936) — житловий будинок збудований для працівників Наркомату радянського господарства УРСР;
- № 40/25 (1900—1901) — колишній прибутковий будинок В. Мартоса та В. Верховського;
- № 42/32 (1893—1894) — колишній прибутковий будинок купця 2-ї гільдії М. Фальберга;
- № 44, 44-б, 44-в (1897—1898) — колишня садиба купця М. Шамапаньєра: головний будинок та два флігелі (нині — Господарський суд м. Києва);
- № 46 (1888—1890) — колишній особняк інж. М. Максимовича;
- № 50 (1894—1895) — колишній прибутковий будинок дворянки С. Хомицької;
- № 51-а, 51-б, 51-в (поч. ХХ ст.) — колишня садиба Г. Міхельсон (головний будинок та два флігелі), в якій містилися Вищі жіночі курси;
- № 52 (1904—1905) — колишній прибутковий будинок інженера шляхів сполучень П. Алексєєва;
- № 56 (1890-ті) — колишній прибутковий будинок інж. І. Петрова;
- № 58;
- № 59-а (1896) — флігель колишньої садиби міщанки У. Щербини;
- № 59-б (1912—1915) — колишній прибутковий будинок дружини статського радника Е.-К. Валькер;
- № 59-в (1912—1915) — колишній прибутковий будинок дружини статського радника Е.-К. Валькер;
- № 60 (1894) — колишній особняк архітектора Михайла Артинова;
- № 66 (1936) — житловий будинок, зведений для старих більшовиків;
- № 68 (1930-ті) — будинок Роліт, де мешкали багато відомих письменників;
- № 72 (1908—1909) — флігель колишньої садиби присяжного повіреного В. Гельда;
- № 72-б (1896—1897; 1908; 2006) — флігель колишньої садиби дворянки Л. Щелканцової;
- № 72-в (1846; 1887) — головний будинок колишньої садиби міщанина М. Вересова;
- № 72-г (1897) — флігель колишньої садиби дворянки Л. Щелканцової;
- № 84 (1892) — колишній прибутковий будинок селянина М. Матвєєва;
- № 94 (кін. 1890-х) — колишній прибутковий будинок купця І. Холодова.
Також історичну та архітектурну цінність мають будинки № 3, 8, 10, 21, 34, 35, 44, 45б, 48, 53, 57, 59, 62, 63, 64, 70, 72, 72б, 74, 84, 86, що споруджені у 2-й половині XIX — 1-й половині XX століття.
Особистості
- № 5 — у будівлі театру виступали актори Марко Кропивницький, Микола Соловцов, Лесь Курбас.
- № 6 — у гімназії навчалися поетеса Анна Ахматова, співачки Марія Донець-Тессейр, Ксенія Держинська.
- № 10 — навчалася Алла Тарасова; жив разом із матір'ю Сергій Корольов.
- № 11 — у будівлі Колегії Павла Галагана бували і працювали Агатангел Кримський, Іван Франко, Павло Житецький, Микола Мурашко, Микола Пимоненко, Інокентій Анненський, Володимир Липський.
- № 17 — зупинявся Володимир Короленко.
- № 26 — зупинялися поети Олександр Блок та Андрій Бєлий.
- № 27 — діяла студія художниці Олександри Екстер.
- № 42/32 — мешкав Микола Амосов.
- № 60 — мешкав лікар Василь Образцов.
- № 66 — мешкала співачка Оксана Петрусенко.
- № 68 — мешкали письменники Іван Кочерга, Максим Рильський, Юрій Яновський, Андрій Малишко, Володимир Сосюра, композитор Борис Лятошинський, Микола Дубов та інші видатні діячі.
- № 88 — мешкав співак Олександр Мишуга.
Установи та заклади
- «Київська перепічка» (буд. № 3)
- Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки (буд. № 5)
- НАК «Нафтогаз України» (буд. № 6)
- Музей історії Києва (буд. № 7)
- Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ» (буд. № 8/16)
- Національний музей літератури України (буд. № 11)
- Національний науково-природничий музей НАН України (буд. № 15)
- Спеціалізована загальноосвітня школа № 53 з поглибленим вивченням німецької мови (буд. № 16/18)
- ВАТ «Київпроект» (буд. № 16-22)
- Районна рада та районна державна адміністрація Шевченківського району (буд. № 24)
- Посольство Федеративної Республіки Німеччина (буд. № 25)
- Національний музей медицини України (буд. № 37)
Інциденти
25 лютого 2016 стався обвал перекриттів у будинку № 12-14 (пам'ятка архітектури місцевого значення) на вулиці Богдана Хмельницького, внаслідок чого двоє осіб загинуло[11][12]. Причиною обвалу визнано порушення в ході будівельних робіт, які проводила компанія, заснована міністром уряду Азарова Віктором Бойком[13]. У лютому 2018 р. в цій самій будівлі сталася пожежа горішнього поверху та покрівлі на площі 600 кв. м[14].
Будинки на вулиці Богдана Хмельницького
Польський Інститут, Будинок № 29/2
Будинок № 36
Посольство Республіки Польща, Будинок № 60
Національний музей медицини України, Будинок №37
Вулиця Богдана Хмельницького з даху будинку №56.
Примітки
- Postal codes and post offices of Ukraine [Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України] (англ.). Укрпошта. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 17 березня 2020.
-
- Хмельницького Богдана вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 289.
- Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
- Друг, Ольга Миколаївна.Вулицями старого Києва / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. – Львів: Світ, 2013. – 496, [XVI] с. : іл.
- От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
- Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
- Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
- Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві Архівовано 9 серпня 2014 у Wayback Machine. // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213.
- Шевченківська районова управа м. Києва. Список вулиц, майданів, садків і парків р-ну «Киев-Центр». На 1-ше Липня 1943 р. // ДАКО, ф. Р-2359, оп. 3 , спр. 7, арк. 36.
- Розпорядження Київської міської ради народних депутатів та Київської міської державної адміністрації від 2 лютого 1993 року № 16/116 «Про повернення вулицям історичних назв, перейменування парків культури та відпочинку, станцій метро» //4 Державний архів м. Києва, ф. 1689, оп. 1, спр. 119, арк. 207–212. Архівовано з першоджерела 12 липня 2013.
- Обвал будинку в Києві: загинуло ще дві людини. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
- В горевшем в центре Киева доме два года назад погибли рабочие. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
- Реконструкцією обваленого будинку на Хмельницького займався міністр Азарова, — ЗМІ. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 5 березня 2016.
- В центре Киева горит постройка XIX века. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 94.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 239. — ISBN 5-88500-070-0.
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 312–313. (рос.)
- Хмельницького Богдана вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 289–290.
- Хмельницького Богдана вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
.svg.png.webp)
Старий Київ. Вулиця Богдана Хмельницького на YouTube- Старий Київ. Вулиця Богдана Хмельницького - від оперного театру до анатомічного на YouTube
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.