Бєлозор Олександр Іванович

Олександр Іванович Бєлозор (8 грудня 1963, Чернігів  — 27 травня 2017, Київ) — український художник. Першим в Україні писав картини під водою. Єдиний художник в історії України, внесений до Книги рекордів Гіннеса.[1][2]

Бєлозор Олександр Іванович
Народження 8 грудня 1963(1963-12-08)
Чернігів, Українська РСР, СРСР
Смерть 27 травня 2017(2017-05-27) (53 роки)
  Київ, Україна
Навчання Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського
Діяльність художник

Життєпис

О. І. Бєлозор народився 8 грудня 1963 року в Чернігові. Виріс і закінчив загальноосвітню школу у м. Борзна Чернігівської області.

В 1985 закінчив художньо-графічний факультет Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського . Дипломна робота була визнана найкращою.

Жив і працював Києві.

Встановив рекорд зареєстрований «Книгою рекордів України» в категорії «Мистецтво. Вперше» за картину розміром 0,7×1,0 м, написану на глибині 12 метрів за 1 год 20 хвилин.

Найбільша серія підводних робіт художника вийшла у 2009-му. За цей період художник об'їздив Червоне море, Адріатику, Кариби.

Помер 27 травня 2017 року в Києві внаслідок гіперглікемічної коми. Похований в місті Борзна на Чернігівщині біля могил батьків.[3][4][5][6][7][8]

Творчість

Писав в різних техніках: графіка, живопис, асамбляж, колаж і склоемаль. Свої картини художник почав писати в 2004 році і досить швидко набув популярності. Художник винайшов власну техніку підводного живопису. Під водою Олександр малював не пензлем, а використовував спеціальну лопаточку — мастихін. Полотно обробляв спеціальним розчином, щоб полотно не намокало і не втрачало форму. Під кожною його картиною, крім назви, зазначене море, сіль якого та чи інша робота увібрала в себе. І ще вказано глибину, на яку довелося зануритися художнику.

  • Червоне море — Гамар 2013 р. (глибина 11,3 м).
  • Адріатичне море — Крапані, 2012 р. (глибина 8,6 м).
  • Червоне море — Тистельгорм 2010 р. (глибина 20,6 м).
  • Червоне море — Затонуле судно, 2013 р. (глибина 21,5 м).

Міжнародні виставки
  • 2009 рік — Другий Міжнародний «Конкурс без кордонів!» за підтримкою міжнародної асоціації ЮНЕСКО;
  • 2009 рік — Фестиваль підводного зображення «Срібна акула», гран-прі за кращу художню роботу.

Закордонні виставки
  • 1994 рік — Чеський Крумлов, Чехія
  • 1994 рік — Клаусталь — Целлерфельд, Гановер
  • 1995 рік — Прага, Чехія
  • 1995 рік — Париж, Франція

Всеукраїнські художні виставки
  • 1993 рік — Голодомор — м. Київ
  • 1993 рік — Весна — 93 — м. Київ
  • 1993 рік — Осінь — 93 — м. Київ
  • 1994 рік — Весна — 94 — м. Київ
  • 1994 рік — 50-річчя звільнення України від фашизму — м. Київ
  • 1995 рік — За мир без екстремізму й фашизму — м. Київ
  • 1995 рік — 50-річчя Перемоги — м. Київ
  • 1995 рік — 400-річчя від дня народження Б.Хмельницького — м. Київ
  • 1999 рік — Дивосвіт України — Галерея «Будинок Миколи» — м. Київ
  • 1997 рік — 900-річчя від дня з'їзду князів у Любечі — м. Славутич
  • 1997 рік — Збори Ради Європейського Банку реконструкції й розвитку в м. Києві — м. Київ
  • 2007 рік — День Художника — м. Київ
  • 2007 рік — Великдень — м. Київ
  • 2006 рік — (День Художника)" — м. Київ
  • 2009 рік — «День Художника» — м. Київ
  • 2009 рік — «Завзято», галерея «Карась» — м. Київ

Персональні виставки
  • 1995 рік — м. Чернігів
  • 1996 рік — м. Чернігів
  • 1997 рік — м. Славутич
  • 1997 рік — м. Київ, Печерська Лавра
  • 1999 рік — м. Київ, галерея «Акварель»
  • 2003 рік — м. Київ, галерея «Печерська»
  • 2004 рік — м. Чернігів, галерея Укрсоцбанка
  • 2005 рік — м. Київ, галерея «Печерська»
  • 2007 рік — м. Київ, галерея «Печерська»
  • 2009 рік — Київська міська муніципальна галерея «Лавра»

Фільми за участю Олександра Бєлозора
  • 1998 рік — «Мистецька мансарда Олександра Бєлозора» — Грає самого себе (документальний фільм, студія «Альтернатива»)
  • 2003 рік — «Знак Божої іскри»[9] — В ролі художника Олександра Богомазова (режисер фільму Ігор Недужко[10], студія Київнаукфільм)
  • 2004 рік — «У моєму саду ростуть піраміди» — Грає самого себе (документальний фільм)
  • 2004 рік — «Портрет, написаний глибиною» — Грає самого себе (фільм-призер фестивалю в Антибах, Франція)
  • 2009 рік — «В пошуках світла» — Грає самого себе (документальний фільм, канал Культура, Україна)

Примітки
  1. Александр Белозор. КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 21 січня 2019.
  2. Украинский художник на дне. ZN.ua. Процитовано 22 січня 2019.
  3. Скончался известный украинский художник Александр Белозор. 112.ua (ru-RU). Процитовано 21 січня 2019.
  4. Умер украинский художник Александр Белозор, который писал картины под водой. www.aif.ua. 30 травня 2017. Процитовано 21 січня 2019.
  5. Скончался известный украинский художник-рекордсмен Александр Белозор. kp.ua (ru-RU). Процитовано 22 січня 2019.
  6. Gazeta.ua (6 червня 2017). Александр Белозор три дня лежал в реанимации. Gazeta.ua (рос.). Процитовано 22 січня 2019.
  7. В Украине умер известный художник, рекордсмен Книги Гиннеса. www.segodnya.ua (рос.). Процитовано 21 січня 2019.
  8. UATV Russian. Ушел из жизни известный украинский художник Александр Белозор. Процитовано 21 січня 2019.
  9. «Знак божьей искры» (2001). КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 21 січня 2019.
  10. Игорь Недужко. КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 21 січня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.