Колаж
Кола́ж (від фр. coller — склеювати) — технічний прийом в образотворчому мистецтві, який ґрунтується на введені у твір різних за фактурою та кольором предметів: шматків газет, афіш, шпалер тощо.
У широкому сенсі колаж — включення за допомогою монтажу в твори літератури, театру, кіно, живопису, музики різностильових об'єктів або тем для посилення естетичного ефекту.
Фотоколаж
У 1843 році Д.Хілл і Р. Адамсон придумали створити композицію - фотомонтаж з 500 фотографій. На світ з'явився перший в світі фотоколаж і фотомонтаж, який отримав назву "Засідання Вільної церкви в Шотландії".[1]
Колаж із фотографій або частин фотографій називається фотомонтажем. Фотомонтаж — це процес (та результат) створення композиційної фотографії за допомогою розрізання інших фотографій і склеювання цих частин в одне фотографічне зображення. В Україні є відомі фотоколажисти: Параджанов Сергій Йосипович, Роман Баран, Рафаель Левчин та ін.
З появою цифрової фотографії фотоколажі створюють використовуючи програмне забезпечення для редагування зображень, що має назву фотомонтаж. Серед художників цією технікою володіють Арсен Савадов , Олена Голуб , Олександр Ляпін, Микола Недзельский, Святченко Сергій та ін.
Програми для фотоколажу
- AKVIS Chameleon — додаток для створення найскладнішого виду колажів - художніх проектів. Програма дозволяє реалістично поєднувати об'єкти на двох різних знімках, переносити і накладати певний фрагмент однієї фотографії на іншу роботу
- CollageIt — інструмент для розміщення мініатюр на шаблонній сітці. У програму інтегровані 15 різних зразків робіт, на які можна накладати знімки, додавати рамки і тіні.
- Collagerator — додаток з максимально доступним функціоналом без реєстрації або додаткових вкладень. Принцип роботи програми простий-користувач як завгодно розміщує мініатюри фото на фоновій підкладці, при необхідності обертає їх, накладає тіні і рамки.
- Fotor — фоторедактор, який крім відмінних можливостей по обробці знімків має спеціальний режим створення колажів з фотографій шляхом нанесення мініатюр на шаблонну сітку.
- PhotoMix Collage — додаток для генерування класичних і довільних колажів, а також створення фотокалендарів.
- Photoscape — редактор колажів методом накладення об'єктів на шаблонну сітку. У додатку є зразки рамок і фонових підкладок, завдяки яким можна оформляти вітальні листівки або обкладинки для альбомів.
- Picasa — додаток дозволяє структурувати колекцію знімків, застосовувати ефекти, редагувати зображення, створювати слайд-шоу і колажі.
- Picture Collage Maker Free — програма для створення різних видів проектів: класичних та шаблонних колажів, оформлень листівок та календарів.
- SmileBox — програма, в якій можно створювати анімовані міні-презентації, генерувати слайд-шоу і робити звукові постери, колажі, листівки.
- TurboCollage — програма дозволяє довільно розміщувати зображення на фоновій підкладці і обертати їх навколо своєї вісі.
- АвтоКОЛАЖ — додаток, призначений для генерування контурів зображень, цифр і букв з мініатюр фотографій. Наприклад, за допомогою Автоколаж можна створити вітальну листівку, виклавши з маленьких картинок ім'я ювіляра або пам'ятну дату.
- Майстер Колажів — додаток, призначений для створення листівок. Наявність набору афоризмів і цитат відомих людей, які можна накладати на фотографії.
- ФотоКОЛАЖ — програма, за допомогою якої можна створювати обкладинки для альбомів, вітальні листівки, плакати з використанням фотографій, шаблонних рамок і кліпартів.[2]
Колаж в літературі
У літературі XX століття колаж характерний для напрямків, які використовували техніку фрагментації тексту, «клеєного» з не зв'язаних зовнішньою оповідною логікою епізодів — цитат, документів і т. п. До таких напрямків відносяться футуризм, модернізм і сюрреалізм. Він знайшов втілення в творчості Л. Арагона, Дж. Джойса, Дж. Дос Пассоса (роман «Манхеттен», 1925), Е. Паунда, Т. С. Еліота, М. Бютора, А. Дебліна (роман «Берлін — Александерплац», 1929) та ін. У футуристів вербальні елементи могли з'єднуватися з елементами живопису («віршокартини» В. В. Каменського).
Колаж в образотворчому мистецтві
Техніка колажу стала використовуватися з тих пір, як в Китаї була винайдений папір, але суспільне визнання і термінологічне вираження він отримав багато пізніше у Франції, завдяки творчості метрів художнього живопису Жоржа Брака, Пабло Пікассо і Анрі Матісса.
Жорж Брак в якості основи колажу використовував газетні вирізки. Покриваючи їх фарбою, він прагнув до досягнення ефекту живопису.
Техніка Анрі Матісса була дещо відмінною - він розривав шматочки кольорового паперу і створював з них цільну композицію. Матісс вручну фарбував аркуші паперу, а потім вирізав з них елементи. При цьому свою стилістику, впізнавану пластику художник не втрачав.[3]
Пабло Пікассо у своїй знаменитій роботі «Натюрморт зі зламаним стільцем». за основу взяв стілець. Межею між колажем і інкрустацією виступає фактор композиції твору. Якщо в колажі елементи складають єдине ціле, то в разі інкрустації один елемент виступає «інструментом» декорування поверхні іншого (наприклад, інкрустація ювелірної прикраси дорогоцінними каменями).
Пізніше в Європі колаж став поштовхом до розвитку поп-арту. Прехідною ланкою від колажу до поп-арту є картина Річарда Гамільтона "Що саме робить наші житла такими особливими, такими привабливими?»
Колаж в Україні
2014р. в альтернативній галереї Тимутопіяпрес (м.Львів) відбулась перша міжнародна виставка Мистецтва Колажу в Україні "Колаж Арт".
Куратор проекту львівський художник Любомир Тимків представив роботи 152 сучасних майстрів колажу з 27 країн світу.
Галерея
Посилання
- Колаж // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 497.
- Колаж // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 255. — 634 с.
- Фотоколаж старої Умані youtube.com
- https://artchive.ru/artists/8756~Richard_Gamil'ton/works/268184~Tak_chto_zhe_delaet_nashi_segodnjashnie_doma_takimi_raznymi_takimi_privlekatel'nymi