Бєляєв Микола Семенович

Микола Семенович Бєляєв (14 травня 1925, с. Землянки, нині Донецької області — 30 серпня 2004, м. Богодухів Харківської області) — український педагог та краєзнавець.

Бєляєв Микола Семенович
Народився 14 травня 1925(1925-05-14)
Землянки, Макіївка, Q57541071?, Сталінська округа, Донецька губернія, Українська СРР, СРСР
Помер 30 серпня 2004(2004-08-30) (79 років)
Богодухів, Харківська область, Україна
Діяльність педагог, краєзнавець
Alma mater ХДУ імені О. М. Горького (1954)
Членство Національна спілка краєзнавців України
Посада директор школиd
Нагороди

Біографія

Брав участь у Другій світовій війні. У 1949—1954 рр. навчався на історичному факультеті Харківського державного університету імені О. М. Горького. Після закінчення був направлений вчителем історії до Богодухівської середньої школи № 2. З 1955 р. по 1965 р. був її директором. У 1965—1985 рр. очолював педагогічний колектив Богодухівської середньої школи № 1[1] (нині — Богодухівська гімназія № 1). Завдяки його наполегливій праці школа стала найкращою в районі. З 1975 року навчальний заклад є асоційованою школою ЮНЕСКО.[2] Один з організаторів Богодухівського районного краєзнавчого музею, з 1985 р. по 2002 р. — його директор.[1]

Краєзнавча діяльність
Меморіальна дошка Миколі Бєляєву на будівлі Богодухівського краєзнавчого музею

Протягом 1950-х — 1980-х рр. М. С. Беляєв разом з учнями здійснив близько 60 експедицій, під час яких відкрито 12 археологічних пам'яток.[3] Серед заходів, які проводив педагог — туристичні подорожі та екскурсії, походи місцями козацької та бойової слави, зустрічі з іноземними студентами, які навчалися в Харкові.[4] Один з перших дослідників Голодомору 1932—1933 рр. на Харківщині.[5]

Праці

Автор численних (понад 200) статей у «Книзі пам'яті», в місцевій пресі, нарису про м. Богодухів у томі «Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область». Співавтор кількох монографій, серед яких: «Наш край — Богодухівщіна» (1993) «Криниця світла и добра: Нариси про людей, Чиї долі пов'язані з Богодухівщіною» (2002).

Нагороди

Нагороджений орденом Вітчизняної війни ІІ ст. (1985).[6] Заслужений вчитель України (1989). Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців України.[4] Почесний громадянин м. Богодухів (1996)[7] та Богодухівського району (2013, посмертно).[8]

Пам'ять

У 2007 р. на будівлі Богодухівського районного краєзнавчого музею було відкрито меморіальну дошку на честь М. С. Бєляєва.[5][9]

Примітки
  1. Перелік почесних громадян Богодухівського району | Харківський Обласний Туристсько-Інформаційний центр. www.omctur.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
  2. Офіційний сайт Богодухівської гімназії №1 - Історія школи. b-g.org.ua. Процитовано 7 травня 2018.
  3. Краєзнавці України, с. 19.
  4. Краеведы Слобожанщины, с. 12.
  5. http://library.kharkov.ua/libdruk/LibKh-00000000133.pdf
  6. Подвиг народа. podvignaroda.mil.ru. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 7 травня 2018.
  7. Почесні громадяни. bogodukhiv-rada.gov.ua (ru-RU). Процитовано 7 травня 2018.
  8. Перелік почесних громадян Богодухівського району | Харківський Обласний Туристсько-Інформаційний центр. www.omctur.kh.ua (укр.). Архів оригіналу за 7 травня 2018. Процитовано 7 травня 2018.
  9. В Богодухове увековечат память исследователя Голодомора. Главное™. Процитовано 7 травня 2018.

Література
  • Оксенич В. Людина, яку пам'ятають / В. Оксенич // Зоря. — 2007. — 15 груд.
  • Смоленко Я. «Мы должны знать свою историю — и делать правильные выводы» / Я. Смоленко // События. — 2007. — 13–19 дек.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.