Бєлєвцев Яків Миколайович

Я́ків Микола́йович Бєлє́вцев (7 квітня 1912, Орєхово 29 серпня 1994, Київ[2]) — український радянський геолог, чл.-кор. АН УРСР.

Бєлєвцев Яків Миколайович
Народився 7 (20) квітня 1912
Орєхово, Землянський повітd, Воронезька губернія, Російська імперія[1]
Помер 29 серпня 1994(1994-08-29)[1] (82 роки)
Київ, Україна[1]
Країна  Російська імперія
 СРСР
 Україна
Діяльність геолог
Галузь геологія
Alma mater Дніпровська політехніка (1937)
Науковий ступінь доктор геолого-мінералогічних наук (1952)
Вчене звання професор
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Членство НАН України
Нагороди

Народився в с. Орєхові Касторенського району Курської області

Після закінчення Дніпропетровського гірничого інституту (1937) протягом 1.6 років працював у виробничих геологічних установах.

З 1952 — доктор геол.-мінералогіч. наук.

З 1953 Бєлєвцев — професор Київського університету, завідувач відділу Інституту геологічних наук АН УРСР.

Праці

Основні роботи присвячені геології та генезису залізних руд Криворізького басейну, питанням розвідування рудних родовищ докембрійського віку.

Бєлєвцевом опубліковані 54 роботи, з них 4 монографії.

Відзнаки і нагороди

Бєлєвцев нагороджений орденом Леніна та іншими орденами і медалями.

Сталінська премія, 1951.

Примітки

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.