Білаківська Вікторія Марківна

Вікторія Білаківська народилася 25 березня 1901 року в Україні в Олександрії, тепер Кіровоградської області, у родині лікаря Марка Білаківського. У 1918 році закінчила Олександрійську гімназію. До образотворчого мистецтва її заохотила Марія Чижевська, мати Дмитра Чижевського.[1]

Після закінчення гімназії в 1918—1923 роках займалася в Одеському художньому училищі у Павла Волокидіна, Тита Дворнікова. У 1923 році після переїзду в Петроград початку заняття в ленінградському ВХУТЕМАСі на живописному факультеті в майстерні Кузьми Петрова-Водкіна. Закінчила інститут 1927 року з присвоєнням звання художника-живописця, дипломна робота — картина «Сталевий кінь на полях України»[2].

Учасниця виставок ленінградських художників з 1931 року. Писала портрети, жанрові композиції, натюрморти, пейзажі. Автор картин «Піонерка» (1931), «Верби» (1932), «Колгоспниця з серпом» (1934)[3], «Автопортрет з цигаркою» (1936), «Бузок і конвалії» (1946), «Автопортрет»[4] (1947), «Ленінградський пейзаж» (1953), «Троянди. Натюрморт»[5] (1956), «Білі троянди. Натюрморт»[6] (1957), "Весняні квіти. Натюрморт "[7] (1961), «Маки», «Циганка» (обидві 1963), серії «Алтай» (1963), «Крим» (1949—1952), «Київ» (1946) та ін. Персональні виставки в Ленінграді (1964, ЛОСХ), Санкт-Петербурзі (1993, 2001 ЦВЗ «Манеж», 2011 Петербурзький Союз художників), Москві (2004, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна).

1949 року в рамках кампанії «боротьби з космополітизмом» Білаківську було виключено зі Спілки Художників (у 1953 році її було поновлено).

Вікторія Марківна померла 9 грудня 1965 а в Ленінграді на шістдесят п'ятому році життя. Її твори знаходяться в Російському музеї[8], в музеях та приватних збірках у Росії, Великій Британії, США, Франції та інших країнах.

Цивільний чоловік — Леонід Чернов (1899—1933), український письменник родом з Олександрії.

Пізніше була одружена з художником та педагогом Віктор Прошкіним (1906—1983). Мати художника Володимира Прошкіна (нар. 1931).

У травні 2016 в Олександрії на честь Вікторії Білаківської було названо провулок в центральній частині міста[9].

• Осенняя выставка произведений ленинградских художников. 1956 год. Каталог. — Л: Ленинградский художник, 1958. — с.6.
• 1917 — 1957. Выставка произведений ленинградских художников. Каталог. — Л: Ленинградский художник, 1958. — с.11.
• Выставка произведений ленинградских художников 1961 года. Каталог. — Л: Художник РСФСР, 1964. — с.13.
• Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 1. — М: Искусство, 1970. — с.333.
• Виктория Белаковская, Анатолий Прошкин, Виктор Прошкин. Живопись. Графика. Выставка произведений. — Санкт-Петербург: Центральный выставочный зал «Манеж», 1993.
• Связь времён. 1932—1997. Художники — члены Санкт — Петербургского Союза художников России. Каталог выставки. — Санкт — Петербург: ЦВЗ «Манеж», 1997. — с.285.
• Государственный Русский музей. Живопись. Первая половина ХХ века. Каталог. А—В. СПб, Palace Editions. 1997. С. 46-47.
• Matthew Cullerne Bown. A Dictionary of Twentieth Century Russian And Soviet Painters. 1900 — 1980s. — London: Izomar Limited, 1998.
• Петербургская династия. Виктория Белаковская (1901—1965). Анатолий Прошкин (1907—1986). Виктор Прошкин (1906—1983). Владимир Прошкин (1931). Марианна Прошкина (1939). Живопись. Акварель. Каталог выставки. СПб — Москва, 2004.
• Иванов С. В. Неизвестный соцреализм. Ленинградская школа. — Санкт-Петербург: НП-Принт, 2007. — с.382, 383, 385, 391, 404, 406, 446. ISBN 5-901724-21-6, ISBN 978-5-901724-21-7.
• Юбилейный Справочник выпускников Санкт-Петербургского академического института живописи, скульптуры и архитектуры имени И. Е. Репина Российской Академии художеств. 1915—2005. — Санкт Петербург: «Первоцвет», 2007. — с.69.

• Виктория Белаковская 1901—1965