Біла Тиса
Біла Ти́са — річка в Українських Карпатах, у Рахівському районі Закарпатської області. Ліва притока Чорної Тиси. Власне в місці злиття Білої та Чорної Тиси, за 4 км вище центральної частини міста Рахова, бере початок річка Тиса (басейн Дунаю).
Біла Тиса | |
---|---|
| |
48°01′45″ пн. ш. 24°30′57″ сх. д. | |
Витік | на південно-західних схилах Чорногори |
• координати | 48°01′45″ пн. ш. 24°30′57″ сх. д. |
Гирло | Тиса |
• координати | 48°04′28″ пн. ш. 24°14′40″ сх. д. |
Басейн | басейн Дунаю |
Країни: |
Україна Закарпатська область Рахівський район |
Регіон | Закарпатська область[1] |
Довжина | 26 км |
Площа басейну: | 489 км² |
Притоки: | Говерла, Богдан, Павлик, Берендай (праві); Лешул, Бребоя Потік, Щаул, Квасний, Вовчий, Видричка (ліві). |
Ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 712653 |
Опис
Довжина 26 км, площа басейну 489 км². Похил річки — до 10 м/км. Долина V-подібна, ширина річища 15—20 м. Є пороги й бистрини. Живлення мішане з перевагою дощового. На окремих ділянках річище закріплене. Бувають паводки, інколи дуже руйнівні. Використовується на риборозведення та водопостачання.
Розташування
Біла Тиса утворюється злиттям двох річок — Стоговець і Бальзатул, при південно-східних схилах масиву Чорногора. Річка тече переважно на схід, відділяючи собою масив Чорногори (на півночі) від Рахівських гір (на півдні). Впадає в Тису біля північно-східної частини міста Рахова.
Притоки
Говерла, Богдан, Павлик, Берендай (праві); Лешул, Бребоя Потік, Щаул, Квасний, Вовчий, Видричка (ліві).
Населені пункти
Біла Тиса протікає через такі села: Говерла, Луги, Бребоя, Богдан, Видричка, Розтоки.
Література
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Каталог річок України. / Швець Г. І. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — 192 с.
- (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с.
- GEOnet Names Server — 2018.