Рахів

Рáхів— місто в Україні, адміністративний центр Рахівської міської громади і Рахівського району Закарпатської області, на Гуцульщині. Розташоване у південно-східній частині Закарпатської області в гірській улоговині на висоті 430 м над рівнем моря — найвисокогірніше місто і районний центр в Україні. Найбільший перепад висот у Рахові між найнижчою (400 м) і найбільш високою (1200 м) вулицями. Завдяки географічному розташуванню, унікальній природі і самобутній гуцульській культурі Рахів відомий, як один із найпопулярніших туристично-рекреаційних центрів західної України. У місті працюють турбаза, готелі і ряд приватних будинків. У Рахові розташоване правління Карпатського біосферного заповідника.

Рахів
Герб Рахова Прапор Рахова
Панорама міста
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Закарпатська область
Район Рахівський район
Громада Рахівська міська громада
Засноване 1447
Перша згадка 910
Населення ▲ 15 489 (01.01.2017)[1]
 - повне ▲ 15 489 (01.01.2017)[2]
Площа 5,68 км²
Поштові індекси 90600
Телефонний код +380-3132
Координати 48°03′ пн. ш. 24°13′ сх. д.
Висота над рівнем моря 430 м
Водойма Річка Тиса, потічок Сільський Потік
Міста-побратими Белварош-Ліпотварош, Угорщина
Сегед, Угорщина
Вишово-Вижнє, Румунія
Бегрінген, Німеччина
Свидник, Словаччина
Деск, Угорщина
Більськ-Підляський, Польща
День міста 29 вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Рахів
До обл./респ. центру
 - автошляхами 209 км
Міська влада
Адреса 90600, Закарпатська обл., Рахівський р-н, м.Рахів, вул. Миру, 34
Вебсторінка Рахівська міська рада
Міський голова Медвідь Віктор Васильович

 Рахів у Вікісховищі

Карта
Рахів
Рахів

Назва

Є декілька легенд і версій про походження назви міста. Вони пов'язані з рухом опришків, які нібито в цій місцевості рахували відібране у багатіїв добро та ділили його між бідняками. Інша версія: купці на шляху з Трансильванії та Угорщини до Галичини спинялися тут і рахували свої прибутки[джерело?] . Можливо, назва походить від власного імені Рах, який мав тут садибу.

Історія
Рахів у 1935 році
Православна св. Духівська Церква

Датою заснування Рахова вважається 1447 рік, хоча письмова згадка про це поселення відома ще з 910 року. Одними з перших поселенців Рахова, напевне, були гуцули з Галичини — Мельничуки, Ворохти й інші. Селяни займалися вівчарством, рибальством, полюванням, бджолярством. Жили в курних хатах-колибах, згодом будували гуцульські хати-гражди.

Тільки у XIV ст. Угорщина почала оволодівати гірськими районами Закарпаття, про що свідчить створення Марамороського комітату із центром у Сиготі лишень у 1303 р. Поступово сюди стали прибувати та селитися тут угорські феодали. Утім, більшість дрібної шляхти ще в XVI ст. на Марамороші становили місцеві, частково мадяризовані, еліти — кенези-князі.

Зазнав Рахів і татаро-монгольського поневолення. У 1241 році шістдесятитисячна орда хана Батия перейшла через Карпати в Угорщину. За період свого панування татаро-монголи вогнем і мечем спустошили та зруйнували майже всі міста й села.

Після відступу завойовників у Закарпаття повертаються угорські феодали. Після поразки у битві під Могачем у 1526 році Угорщина розпалася. Більша частина Закарпаття потрапила у васальну залежність від Туреччини, а решта території опинилась під владою Габсбургів. На початку XIV ст. зароджується опришківський рух. Рахівчани брали активну участь в загонах народних месників І.Пинті, Ф.Бойка, І.Пискливого, О.Довбуша, В.Баюрака, що грозою проносилися Карпатами.

За часів входження закарпатських земель до складу Австро-Угорщини сюди було переселено багато німецьких колоністів, за участі яких відбувалося становлення лісопереробної галузі. Величезним поштовхом до соціально-економічного розвитку цього краю стало будівництво залізниці до Рахова та Ясіня, яка була здана в експлуатацію 15 серпня 1895 року. Будували залізницю 16 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи.

У 1896 р. Рахів став повітовим містечком — центром Тисодолинянського повіту (округу) Марамороського комітату. З початку XX ст. відома печатка поселення — з зображенням голови оленя, оберненої в лівий геральдичний бік. Символіка цієї печатки базувалася на давнішій емблемі містечка, відомій ще з громадських печаток кінця XVIII століття, — зображенням оленя на повен зріст, оберненого праворуч.

У листопаді 1918 року рахівчани рішуче піднялися на боротьбу за визволення та возз'єднання краю з українським народом. 8 листопада 1918 року в с. Ясіня було утворено Гуцульську республіку на чолі з Степаном Клочураком, яка протрималася до травня 1919 року. 14 січня її війська, з боєм, визволили Рахів від угорської адміністрації та військ. Їм допомогло те, що у місті спалахнуло повстання українців, організоване П. Попенком. Саме він став старостою міста, однак 19 січня був убитий проугорським терористом. Старостою рахівчани обрали С. Дреботу. Та, незабаром гуцульські війська залишили центр міста, укріпившись в передмісті — Устєріках. Місто та сусідні Трибушани та Берлибаш (Ділове та Костилівка) стали буферною зоною між Гуцульською республікою та румунськими військами, які окупували В. Бичків, Луг та ін. населені пункти. Окупований був Рахів румунськими військами у травні 1919 р. Незабаром припинила існування і Гуцульська республіка.

У червні 1920 р. Рахів увійшов у склад Чехословацької республіки.

Під час входження Закарпаття (тодішня назва — Підкарпатська Русь)[3] до складу ЧСР, населені пункти Рахівщини активно розвивалися як осередки туризму. У одній із своїх статей С. Клочурак назвав Рахів Гуцульським Парижем.

У 1939 році була проголошена Карпатська Україна, до складу якої входив і Рахів, однак того ж року він був захоплений угорськими військами.[4]

Нацистська окупація часів другої світової війни завершилася зайняттям міста, як і всього Закарпаття, частинами Червоної Армії в жовтні 1944 року. У 1945 році Рахів, як і все Закарпаття, увійшов до складу УРСР.

30 травня 1947 року Рахів отримав статус селища міського типу.[5]

З 24 серпня 1991 року Рахів входить до складу незалежної української держави.

Корисні копалини і мінеральні ресурси

Гори, що оточують Рахів, багаті корисними копалинами. Тут видобувають будівельний камінь, мармур, пісковики, золото, аргіліти.

Безпосередньо у місті та його найближчих околицях є близько 20 джерел мінеральної води, зокрема:

Клімат

Клімат на Рахівщині помірно-континентальний з яскраво вираженою поясністю: у низині — помірний, з теплим літом і відносно м'якою зимою; у верхів'ях — різко континентальний, з холодною і тривалою зимою та прохолодним дощовим літом. Середня січнева температура −4,8 °C, середня температура липня +18 °C, а середня річна температура повітря становить +7,4 °C. Період з температурою понад плюс 10 °C становить 147 днів. Найтепліше в районі село Луг, а найхолодніше на Говерлі. Переважають вітри західного і південно-західного напрямку.

Середньорічна кількість опадів у горах — до 1400 мм. У Рахові до 1300 мм. Товщина снігового покриву — від 30 см до півтора метра і більше. Взимку у горах обрушуються снігові лавини. Вічних снігів немає, але сніг у деяких місцях ще буває і в червні. Під час інтенсивного танення снігу і злив, можливі загрозливі та руйнівні паводки (листопад 1998 року, березень 2001 року). Зареєстрований у Рахові абсолютний добовий максимум опадів — 133 мм.

Клімат Рахова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −0,5 1,5 7,1 13,8 19,1 21,9 23,5 23,2 19,3 13,8 6,4 1,3 12,5
Середня температура, °C −4,2 −2,1 2,6 8,4 13,4 16,4 17,9 17,4 13,7 8,6 3,0 −1,6 7,8
Середній мінімум, °C −7,9 −5,7 −1,8 3,1 7,8 10,9 12,3 11,7 8,2 3,4 −0,4 −4,5 3,1
Норма опадів, мм 44 40 40 57 83 105 94 79 51 43 49 56 741
Джерело: Climate-Data.org.

Транспорт

Ходять приміські дизель-поїзди до Коломиї та Івано-Франківська, роблячи зупинки в Білині, Квасах, Ясінях, Лазещині, Вороненці, Ворохті, Татарові, Микуличині, Яремчі, Делятині та ін.

Станом на 7 серпня 2018 року курсують два щоденних і два з відправленням через день пасажирських поїзда.

Щоденні:

  • Львівський (через Івано-Франківськ, виходить зі Львова ввечері, опівночі має 45-хвилинну стоянку в Рахові і зранку вже у Львові. Курсує в складі купейних, плацкартних і двох загальних вагонів).
  • Київський поїзд «Гуцульщина» (щоденний) № 357/358 — фірмовий, вирушає з Києва о 16.53, зранку приходить в Рахів і о 12:30 вирушає на Київ, прибуття о 6.14 ранку. Курсує в складі купейних, плацкартних вагонів і одного вагону «люкс». Останній обладнано кондиціонерами.

Через день:

  • [6]Харківський потяг № 015 відправляється із Харкова о 18:43 і прибуває до Рахова о 14:17. Тривалість такої поїздки становить 19 годин 34 хвилини. У зворотньому напрямку, до Харкова, потяг № 016 відправляється о 15:25. з Рахова, і прибуває до кінцевої станції об 11:16 наступного дня. З Харкова новий потяг відправляється по парних числах, а у зворотньому напрямку — по непарних. У потязі передбачені як вагони купе та люкс, так і сидячі другого класу.
  • Одеський № 26, відправленням з Одеси о 18:26 по непарним числам та прибуттям о 14:17 до Рахова. У зворотньому напрямку відправлення по парним о 16:20, прибуття до Одеси — 11:15.

Автомобільне сполучення існує з приміськими селами, з Мукачевим, Івано-Франківськом, Ворохтою. Однак на свята і під час снігопадів розклад руху — непередбачуваний.

Населення

Населення Рахова близько 17.000 осіб, з них: українців — 83,8 %; угорців — 11,6 %; румунів — 3,2 %; росіян — 0,8 %

Уродженці Рахова
  • Янюк Микола Іванович (1961—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • 25 вересня 1921 року тут народився Іштван Олторжай, перший угорський дитячий хірург

Пов'язані з Раховом

Фестивалі
Співоче поле (амфітеатр) у Рахові

Фестивалі які тут стали традиційними: фестивалі-ярмарки «Гуцульська бринза», Гуцульські фестивалі, Дні міста та фестиваль етно-рок культури «Європа-Центр».

Гуцульські фестивалі

У 1991 році Гуцульський фестиваль започаткувало товариство «Гуцульщина». Під враженням здобутої Україною незалежності, 27 вересня 1991 року на полонині Запідок Верховинського району Івано-Франківської області проводився І Гуцульський фестиваль. Хронологія гуцульських фестивалів в м. Рахові:

  • Серпень 1993 року — III Гуцульський фестиваль
  • Вересень 1997 року — VII Гуцульський фестиваль
  • Вересень 2005 року — XV Гуцульський фестиваль

Фестиваль етно-рок культури «Європа-Центр»

24 вересня 2005 року Міністерство культури і туризму України спільно з «Державним концертним агентством „Україна“» відкрив I-й Міжнародний Фестиваль Rock&World музики «Європа-Центр» — яскраве масове шоу не тільки музичного, а ще й розважального змісту, виступи гуцульських колективів, виставки місцевих майстрів, ярмарки-продажі.[7][8] 20 травня 2012 року: Міжнародний Фестиваль Rock&World музики «Європа-Центр» та святкування дня міста. Очікуються: Оксана Білозір, Злата Огневич, гурт «Скрябін», С. К. А.Й, та інші рок-гурти. За сприянням ХДС (Християнсько-демократичного союзу).

Пам'ятники
  • Тарас Шевченко. Виглядає ніби Кобзар присів у парку серед розлогих дерев, щоб відпочити від випробувань долі і написати поезію[9];
  • Гуцул. Одягнутий у традиційний кептар і з топірцем в руках трохи ідеалізований Гуцул із вольовим лицем стоїть як нагадування горянам про оспіваний в піснях і літературі сильний дух гуцулів. І напис на мармуровому п'єдесталі відповідний: «Знаймо — хто смо». Автор скульптури — Юрій Гав'юк. Встановлено за рахунок коштів мера Рахова (2008 р.), підприємців та товариства «Гуцульщина»[10];
  • Володимир Великий, скульптор — Олександр Гав'юк (1979—2021);
  • воїнам-афганцям, скульптор — Олександр Гав'юк;
  • Степан Бандера (бронза) (не встановлений), скульптори — Юрій і Олександр Гав'юки

Див. також

Примітки
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. Preclík, Vratislav. Masaryk a legie (Masaryk and legions), váz. kniha, 219 pages, first issue vydalo nakladatelství Paris Karviná, Žižkova 2379 (734 01 Karvina, Czech Republic) ve spolupráci s Masarykovým demokratickým hnutím (Masaryk Democratic Movement, Prague), 2019, ISBN 978-80-87173-47-3, pages 35 — 53, 106—107, 111—112, 124—125, 128, 129, 132, 140—148, 184—199.
  4. Історія Рахова – закарпатського містечка під самим небом - Карпатський об'єктив. ko.net.ua (uk-UA). 12 лютого 2020. Процитовано 26 січня 2021.
  5. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 травня 1947 р. «Про … Вел. Березний, Вел. Бичків, Волове, Іршава, Королеве, Перечин, Рахів, Свалява, Солотвина, Тячів, Чоп і Ясиня, …»
  6. Новий потяг вперше з'єднав гірську Рахівщину та східні регіони України. www.uz.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
  7. Європа-центр, день Рахова 2011 — ОНЛАЙН ВІДЕО на rbdut.at.ua
  8. Рок-Фестиваль Європа-центр пройшов під гаслом «Будь Українцем — стань європейцем» Дивитись онлайн на rbdut.at.ua
  9. Кабаль Мирослав. Впорядковано пам'ятник Т. Г. Шевченку в Рахові (ФОТО)
  10. Гудак Сергій. Пам'ятник Гуцулу в закарпатському Рахові закликає — «Знаймо — хто смо»

Посилання

Додаткові джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.