Біла королева (телесеріал)

«Біла королева» (англ. The White Queen) — британський історичний серіал виробництва BBC, що оповідає про події війни Червоної і Білої троянди.

Біла королева
The White Queen
Тип телесеріал
Телеканал(и) BBC One
Дистриб'ютор(и) All3Mediad і Hulu
Жанр драма, історичний
Керівник проєкту Філіппа Ґреґорі
Сценарист Емма Фрост,
Ліза МакДжи,
Майкл Кембелл,
Ніколь Тейлор
Режисер Колін Тіг,
Джеймс Кент,
Джемі Пейн
На основі The White Queend, The Red Queend і Донька творця королів
Оператор Фабіан Вагнер,
Жан-Філіпп Госсар,
Девід Лютер
Продюсери Колін Келлендер,
Джина Кронк,
Джордж Фабер й інші
У головних ролях David Oakesd, Amanda Haled, Макс Айронс, Ребекка Фергюсон, Juliet Aubreyd, Veerle Baetensd, Leo Billd, Emily Berringtond, Артур Дервіл, Shaun Dooleyd, Michael Maloneyd, Елеонор Томлінсон і Cedric Tyllemand[1][2][…]
Композитор Джон Ланн
Країна-виробник Велика Британія
Місце зйомок Бельгія
Мова оригіналу англійська
Кількість сезонів 1
Кількість серій 10
Посилання

Сюжет

Серіал являє собою адаптацію трьох романів Філіппи Ґреґорі: «Біла королева», «Червона королева» і «Донька творця королів »[3]. Дія серіалу починається в 1464 році, коли Війна Червоної і Білої троянди триває вже дев'ятий рік. Будинки Йорків і Ланкастерів — дві частини однієї королівської сім'ї — ведуть жорстоку війну за право сісти на трон. У центрі сюжету історії трьох жінок, які, хоч і не ведуть війни на полі бою, не менш винахідливі у способах досягнення своїх цілей. Чоловіки ведуть війну за корону, жінки маніпулюють чоловіками, щоб прийти до влади. Єлизавета Вудвіл, втративши на війні чоловіка — прихильника Ланкастерів, використовує свою красу і молодість, щоб закохати в себе нового короля Едуарда Йоркського і, ставши королевою, захистити своїх дітей. Маргарет Бофорт, також вдова Ланкастера, настільки ненавидить Йорків, що готова плести інтриги і жорстоко йти по головах, щоб посадити на трон свого сина. Анна Невілл, молодша дочка «Створювача королів», волею випадку опинившись між двох будинків, знаходить своє щастя і влада королеви за допомогою Річарда Глостера, але вона знає, що її життя побудована на крові і обмані.

Акторський склад

Йорки

Ланкастери

Інші

  • Френсіс Томелті — леді Маргарет Бошан, мати Маргарет Бофорт
  • Майкл Малуні — сер Генрі Стаффорд, другий чоловік Маргарет Бофорт
  • Бен Лемб — Ентоні Вудвілл, 2-й граф Ріверс, брат Єлизавети Вудвіл
  • Г'ю Мітчелл — Річард Уеллс, зведений брат Маргарет Бофорт
  • Руперт Янг — Вільям Герберт, 1-й граф Пембрук
  • Роберт П'ю — Річард Вудвілл, 1-й граф Ріверс, батько Єлизавети Вудвілл
  • Руперт Ґрейвз — лорд Томас Стенлі, третій чоловік Маргарет Бофорт
  • Ендрю Гауер — лорд Стрендж, син лорда Стенлі
  • Шон Дулі — сер Роберт Брекенбері, соратник Річарда III
  • Артур ДарвіллГенрі Стаффорд, 2-й герцог Бекингем
  • Емілі Беррінгтон — Джейн Шор, фаворитка Едуарда IV

Епізоди

Місця зйомок

Основна частина зйомок проходила в Бельгії, в Брюгге, Генті і їх околицях[4]. Готичний зал міської ратуші Брюгге став місцем зйомок Вестмінстерського палацу. Церква Богоматері замінила собою Дзвіницю Святого Стефана, зал засідань Палати громад. На історичній вулиці Святого духа знімалися сцени на вулицях середньовічного Лондона. Тауер знімали в Базиліці Святої Крові.

В Генті зйомки проходили в замку Гравестін, в абатстві Святого Петра, в абатстві Святого Бавона, в замку Герерда Диявола, у торгових рядах, в Соборі Святого Бавона. Крім цього натурними майданчиками послужили міста Рембеке і Дамм — всього 23 майданчики для перших трьох епізодів. Інші інтер'єри і майданчики були споруджені недалеко від заводу Philips[4].

Критика

У Великій Британії серіал отримав змішані відгуки[5].

Сем Волластон з The Guardian похвалив опрацювання героїв серіалу. Він також високо оцінив романтичні елементи шоу[6].

Джерард О'Донован з The Daily Telegraph похвалив роботу акторів і захоплюючу драму[7].

Том Саткліфф з The Independent назвав шоу «менш правдоподібним, ніж «Гра престолів», але прийшов до висновку, що «це шоу надасть справжнє задоволення багатьом»[8].

Джоан Остроу з The Denver Post назвала серіал «сексуальним, надихаючим і жорстоким»[9].

Лінда Штазі з New York Post погодилася, що шоу стало хітом, заявивши, що «Біла Королева» є королівським переможцем»[10].

Серіал був тричі номінований на 71-й премії «Золотий глобус»[11].

Див. також

  • Біла принцеса — телесеріал-сіквел за мотивами однойменного роману Філіппи Ґреґорі

Примітки

  1. https://www.imdb.com/title/tt2710764/mediaviewer/rm2388998912
  2. https://www.mondadoristore.it/The-white-queen-Stagione-01-Colin-Teague-James-Kent-Jamie-Payne/eai801031211400/
  3. BBC – Media Centre – The White Queen, a new ten-part drama for BBC One. Bbc.co.uk. 31 серпня 2012. Процитовано 27 лютого 2014.
  4. Belgium: Hollywood on the North Sea | Presseurop (English). Presseurop.eu. 12 жовтня 2012. Процитовано 23 червня 2013.
  5. Have you been watching … The White Queen? (англ.). the Guardian. 7 серпня 2013. Процитовано 16 травня 2020.
  6. The White Queen; Agatha Christie's Marple – TV review. The Guardian (англ.). 17 червня 2013. 0261-3077. Процитовано 16 травня 2020.
  7. The White Queen, BBC One, review (англ.). 16 червня 2013. 0307-1235. Процитовано 16 травня 2020.
  8. TV review: The White Queen is less historically plausible than Game of (англ.). The Independent. 17 червня 2013. Процитовано 16 травня 2020.
  9. “The White Queen” review: Starz series is sexy, empowering and violent (англ.). The Denver Post. 8 серпня 2013. Процитовано 16 травня 2020.
  10. Linda Stasi (8 серпня 2013). Starz’s ‘White Queen’ a royal winner (англ.). New York Post. Процитовано 16 травня 2020.
  11. Guardian Staff (12 грудня 2013). Golden Globes 2014: full list of nominations (англ.). the Guardian. Процитовано 16 травня 2020.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.