Біла стрічка (фільм)
«Біла стрічка» (нім. Das weiße Band — Eine deutsche Kindergeschichte) — копродукційний чорно-білий драматичний фільм-притча 2009 року поставлений режисером Міхаелем Ганеке. Фільм здобув Золоту пальмову гілку 62-го Каннського кінофестивалю 2009 року[1], «Золотий глобус» за найкращий фільм іноземною мовою та низку інших престижних фестивальних та професійних нагород і номінацій .
Біла стрічка | |
---|---|
нім. Das weiße Band — Eine deutsche Kindergeschichte | |
| |
Жанр | драма |
Режисер | Міхаель Ганеке |
Продюсери |
|
Сценарист | Міхаель Ганеке |
Оповідач | Ернст Якобі |
У головних ролях |
Крістіан Фрідель Бургхарт Клаусснер Леоні Бенеш |
Оператор | Крістіан Бергер |
Художник | Крістоф Кантер |
Кінокомпанія |
|
Дистриб'ютор | Vudu і FandangoNow |
Тривалість | 144 хв. |
Мова | німецька |
Країна |
Австрія Німеччина Франція Італія |
Рік | 2009 |
Дата виходу |
21 травня 2009 (Канни) 15 жовтня 2009 (Німеччина) |
IMDb | ID 1149362 |
Рейтинг | IMDb: |
sonyclassics.com/thewhiteribbon/ | |
Біла стрічка у Вікісховищі |
Сюжет
Німеччина, 1913 рік. У цілком благополучному німецькому селі зовні все тихо та добропристойно. Але одного разу в цьому «ведмедячому кутку» починають відбуватися зловісні, таємничі події, на зразок насильства, що вчинені невідомими над розумово відсталим хлопчиком. Підозра падає на дітей місцевого пастора зі строгими устоями, які з дитинства носять білі пов'язки «як символ чистоти й невинності, а в душі у них в результаті проростають на знак протесту брехня, зло, тяга до насильства»[2].
Молодий сільський учитель намагається розібратися в усьому цьому, але майже у кожного з жителів села є свої темні таємниці, і ніхто не хоче, щоб вони виплили назовні. Майже у кожного персонажа дві сторони — одна зовнішня, звична та «добропристойна», а інша внутрішня, обтяжена якою-небудь таємницею або непристойною дією.
Сюжет фільму залишається недомовленим і закінчується з початком Першої світової війни, причому імена злочинців залишаються не розкритими.
У ролях
• Крістіан Фрідель | … | шкільний учитель |
• Бургхарт Клаусснер | … | пастор |
• Леоні Бенеш | … | Єва |
• Ульріх Тукур | … | барон |
• Урсіна Ларді | … | баронеса |
• Фіон Мутерт | … | Зіґі |
• Міхаель Кранц | … | домашній учитель |
• Штеффі Кюнерт | … | дружина пастора |
• Марія-Вікторія Драгус | … | Клара |
• Леонард Проксауф | … | Мартін |
• Левін Геннінг | … | Адольф |
• Йоганна Буссе | … | Маргарете |
• Тібо Сер'є | … | Густав |
• Йозеф Бірбіхлер | … | керуючий маєтком |
• Габріела Марія Шмайде | … | дружина керуючого маєтком |
• Яніна Фауц | … | Ерна |
• Енно Требс | … | Георг |
• Тео Требс | … | Фердинанд |
• Райнер Бок | … | лікар |
• Сюзанна Лотар | … | акушерка |
• Едді Граль | … | Карлі |
• Бранко Самаровські | … | фермер |
• Клаус Манхен | … | фермер (озвучування) |
• Бірґіт Мініхмайр | … | Фріда |
• Себастьян Гюльк | … | Макс |
• Кай-Петер Маліна | … | Карл |
• Крістіна Кнеппек | … | Ельза |
• Стефані Амарелль | … | Софі |
• Аарон Денкель | … | Курті |
• Детлев Бук | … | батько Єви |
• Анне-Катрін Гумміх | … | мати Єви |
Знімальна група
- Автор сценарію — Міхаель Ганеке
- Режисер-постановник — Міхаель Ганеке
- Продюсери — Штефан Арндт, Файт Гайдушка, Маргарет Менегос, Андреа Оккіпінті, Міхаель Кац
- Виконавчий продюсер — Міхаель Кац
- Асоційований продюсер — Стефано Массензі
- Лінійний продюсер — Уллі Нойманн
- Оператор — Крістіан Бергер
- Монтаж — Моніка Віллі
- Художник-постановник — Крістоф Кантер
- Художник по костюмах — Мойдел Бікел
- Художник-декоратор — Гейке Вольф
- Арт-директор — Аня Мюллер
Загальні відомості
Світова прем'єра фільму відбулася 21 травня 2009 року на 62-му Каннському фестивалі, де він удостоївся головного призу, Призу ФІПРЕССІ та Призу екуменічного журі та отримав позитивні відгуки кінопреси[1][3][4]. Наприкінці року стрічка отримала низку нагород: Європейський кіноприз за найкращий фільм і режисуру, «Золотий глобус» за найкращий фільм іноземною мовою та багато інших. Підбиваючи підсумки першого десятиліття 21-го століття, світові аналітики включили «Білу стрічку» до списку найкращих фільмів 2000-х[5].
Аналіз
Структурно та тематично «Біла стрічка» нагадує попередній фільм Міхаеля Ганеке, «Приховане», але замість приватного життя одного сімейства в об'єктив режисера цього разу потрапляє цілий народ[6]. Ганеке знову малює систему тотального домінування над особою і приходить до невтішних висновків про циклічність насильства в людському суспільстві[7]. Холодний монохром кінематографії нагадує фотографії Августа Зандера[8]. Білі пов'язки набувають додаткового символічного навантаження як попередники нацистських нарукавних пов'язок і жовтої зірки єврейських гетто[8]. Як і в «Прихованому», відкритий фінал імітує вічну незавершеність життя.
Режисер продовжує тему насильства у глобальнішому плані на прикладі світової історії[9]. Сюжет розвивається поступово і ставить риторичні питання[10]. Головною проблемою стає зародження жорстокості серед юного покоління, натякаючи на становлення, згодом, фашистської диктатури[9].
Картина зібрала надзвичайно полярні оцінки світової кінопреси, критики хвалили її за сильну операторську і режисерську роботу, продумані діалоги, але в той же час звинувачували в монотонності та недомовленості[10]:
- Дж. Гоберман у Village Voice, відмічаючи повторне використання Ганеке прийому нарративної недомовленості, назвав «Білу стрічку» найкращим фільмом Ганеке — «чимось ніби тріумфально втіленою Meisterwerk»: його кінематографічна манера така ж строга, як і те репресивне суспільство, яке знаходиться під його мікроскопом[11].
- А. О. Скотт з The New York Times оцінив фільм негативно, уподібнивши режисера тому пасторові, який у фільмі символізує сліпоту та лицемірство: Ганеке нав'язує свої ідеї про природу фашизму глядачам-мазохістам у карально-педагогічних цілях. При цьому осереддям світового зла у Ганеке в черговий раз опиняються діти[12].
Нагороди та номінації
Загалом фільм здобув 66 фестивальних та професійних кінонагород та понад 30 номінацій[13].
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат |
---|---|---|---|---|
2009 | Каннський міжнародний кінофестиваль | Золота пальмова гілка | Біла стрічка | Нагорода |
Приз ФІПРЕССІ | Нагорода | |||
Приз екуменічного журі | Нагорода | |||
Кіноприз Французької національної системи освіти | Нагорода | |||
2009 | Міжнародний кінофестиваль у Сан-Себастьяні | Приз ФІПРЕССІ — Фільм року | Біла стрічка | Нагорода |
2009 | Премія Європейської кіноакадемії | Найкращий європейський фільм | Біла стрічка | Нагорода |
Найкращий європейський режисер | Міхаель Ганеке | Нагорода | ||
Найкращий сценарист | Нагорода | |||
Премія Карло ді Пальми найкращому операторові | Крістіан Бергер | Номінація | ||
2009 | Національна рада кінокритиків США | ТОП-5 іноземних фільмів | Біла стрічка | Нагорода |
2009 | Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | Найкращий оператор | Крістіан Бергер | Нагорода |
2009 | Асоціація кінокритиків Лос-Анджелеса | Найкращий іноземний фільм | Біла стрічка | 2-е місце |
Найкращий режисер | Міхаель Ганеке | 2-е місце | ||
Найкращий оператор | Крістіан Бергер | Нагорода | ||
2010 | Асоціація кінокритиків Чикаго | Найкращий фільм іноземною мовою | Біла стрічка | Нагорода |
2009 | Асоціація кінокритиків Торонто | Найкращий фільм іноземною мовою | Біла стрічка | Нагорода |
2010 | Премія «Оскар» | Найкращий фільм іноземною мовою | Біла стрічка | Номінація |
2010 | Премія «Золотий глобус» | Найкращий фільм іноземною мовою | Біла стрічка | Нагорода |
2010 | Премія BAFTA | Найкращий фільм не англійською мовою | Біла стрічка | Номінація |
2010 | Німецька кінопремія | Видатний художній фільм | Біла стрічка | Нагорода |
Найкраща режисерська робота | Міхаель Ганеке | Нагорода | ||
Найкраща гра актора в головній ролі | Бургхарт Клаусснер | Нагорода | ||
Найкраща гра акторки у головній ролі | Сюзанна Лотар | Номінація | ||
Найкраща гра актора у ролі другого плану | Райнер Бок | Номінація | ||
Найкраща гра акторки у ролі другого плану | Марія-Вікторія Драгус | Нагорода | ||
Найкращий сценарій | Міхаель Ганеке | Нагорода | ||
Найкращий оператор | Крістіан Бергер | Нагорода | ||
Найкращий художник-постановник | Крістоф Кантер | Нагорода | ||
Найкращий дизайн костюмів | Мойдел Бікел | Нагорода | ||
Найкращий монтаж | Моніка Віллі | Номінація | ||
Найкращий звук | Гійом Ск'ямма, Жан-Пєр Лафорс | Номінація | ||
Найкращий грим | Вальдемар Покромський, Анетт Кейзер | Номінація | ||
2010 | Премія Сезар | Найкращий фільм іноземною мовою | Біла стрічка | Номінація |
2010 | Премія Давид ді Донателло | Найкращий європейський фільм | Біла стрічка | Номінація |
2010 | Премія «Аманда» | Найкращий фільм іноземною мовою | Біла стрічка | Нагорода |
2010 | Синдикат французьких кінокритиків | Приз за найкращий іноземний фільм | Біла стрічка | Нагорода |
2010 | Національна спілка кінокритиків США | Найкращий оператор | Крістіан Бергер | Нагорода |
2010 | Американська спілка кінооператорів | Видатні досягнення в кінематографії | Крістіан Бергер | Нагорода |
2010 | Премія «Хлотрудіс» | Найкращий фільм | Біла стрічка | Номінація |
Найкращий режисер | Міхаель Ганеке | Номінація | ||
Найкращий оператор | Крістіан Бергер | Нагорода | ||
Найкраща гра акторського ансамблю | Біла стрічка | Номінація | ||
2010 | Асоціація німецьких кінокритиків | Найкращий фільм | Біла стрічка | Нагорода |
Найкращий актор | Бургхарт Клаусснер | Нагорода | ||
Найкращий сценарій | Міхаель Ганеке | Нагорода | ||
Найкращий оператор | Крістіан Бергер | Нагорода | ||
2010 | Гільдія німецькго арт-хаусного кіно | Найкращий німецький фільм | Біла стрічка | Нагорода |
2010 | Міжнародна спілка сінефілів | Найкращий фільм | Біла стрічка | 2-е місце |
Найкращий фільм не англійською мовою | Нагорода | |||
Найкращий режисер | Міхаель Ганеке | 2-е місце | ||
Найкращий оригінальний сценарій | Номінація | |||
Найкращий оператор | Крістіан Бергер | 2-е місце | ||
Найкращий акторський ансамбль | Біла стрічка | 2-е місце | ||
2010 | Італійський національний синдикат кіножурналістів | Срібна стрічка найкращому європейському режисерові | Міхаель Ганеке | Номінація |
2010 | Асоціація онлайн кіно та телебачення | Найкращий фільм іноземною мовою | Біла стрічка | Нагорода |
Найкращий оператор | Крістіан Бергер | Нагорода | ||
2010 | Російська гільдія кінокритиків | Білий слон за найкращий іноземний фільм | Біла стрічка | Нагорода |
2011 | Премія «Боділ» | Найкращий не американський фільм | Біла стрічка | Нагорода |
2011 | Коло кінокритиків Австралії | Найкращий фільм іноземною мовою | Біла стрічка | Нагорода |
2011 | Премія «Гауді» | Найкращий європейський фільм | Біла стрічка | Нагорода |
2011 | Премія Гопо | Найкращий європейський фільм | Біла стрічка | Нагорода |
2011 | Премія «Гойя» | Найкращий європейський фільм | Біла стрічка | Номінація |
Примітки
- Festival de Cannes: Awards 2009 – En Competition. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 20.06.2009. Процитовано 7.04.2017.
- ВЕДОМОСТИ — Ленточка завязана Архівовано 28 травня 2009 у Wayback Machine. (рос.)
- Stone, Jay (23 May 2009). «Antichrist gets an anti-award in Cannes[недоступне посилання з березня 2019]»
- Андрей Плахов (26.05.2009). «Белая лента» на красном ковре (рос.). Коммерсантъ. Процитовано 29.06.2017.
- The 21st Century's Most Acclaimed Films (рос.). They Shoot Pictures, Don't They?. Архів оригіналу за 17.01.2013. Процитовано 29.06.2017.
- Cannes film festival review: The White Ribbon, Michael Haneke | Film | The Guardian
- Film — A Reason to Cringe and Smile at the Cannes Festival — NYTimes.com
- Best films of the noughties No 5: The White Ribbon | Film | guardian.co.uk
- Максим Горюнов (10.09.2009). Размышления о "Белой ленте" Ханеке (рос.). Свободный мир. Архів оригіналу за 06.03.2016. Процитовано 29.06.2017.
- Дарья Горячева (05 марта 2010). Ноль без палочки (рос.). Газета.Ru. Процитовано 15 грудня 2012.
- Certainty and a Sure Hand Behind The White Ribbon's Unsolved Mystery — Page 1 — Movies — New York — Village Voice
- Horror Behind a Wholesome Hamlet in Michael Haneke Film — NYTimes.com
- Нагороди та номінації фільму Біла стрічка на сайті IMDb (англ.)
Посилання
- Офіційний сайт
- Біла стрічка на сайті IMDb (англ.) (станом на 29.06.2017)
- Біла стрічка на сайті Filmportal.de(нім.)(англ.)