Приз екуменічного журі

«Приз екумені́чного журі́» (фр. Prix du Jury Œcuménique) — незалежна кінонагорода, яка вручається на різних міжнародних кінофестивалях з 1973 року. Нагорода була створена християнськими кіномитцями, кінокритиками та усіма іншими людьми, причетними до кінематографу. Вона вручається як за мистецьку якість фільму, так і релігійну, соціальну та гуманістичну проблематику.[1] Екуменічне журі складається з 6 членів, які обираються Католицьким кіноцентром (SIGNIS) та протестантським «Інтерфільмом».[2] SIGNIS та «Інтерфільм» призначають екуменічне журі на різних міжнародних кінофестивалях, включаючи Каннський кінофестиваль, Берлінський кінофестиваль, міжнародний кінофестиваль у Локарно, Монреальський світовий кінофестиваль, кінофестиваль у Карлових Варах та київський міжнародний кінофестиваль «Молодість».[1]

Приз екуменічного журі
Лого призу екуменічного журі
Присуджується за Вручається як за мистецьку якість фільму, так і релігійну, соціальну та гуманістичну проблематику[1]
Країна  Франція
Вручення Різні міжнародні кінофестивалі
Рік заснування 1973
cannes.juryoecumenique.org

Лауреати

Канни (з 1974)

Фільми з різних країн здобували приз екуменічного журі на Каннському кінофестивалі. Більшість фільмів, які отримали цю нагороду, з європейських країн, переважно з Італії, Німеччини та Польщі. Андрій Тарковський —єдиний, хто отримав приз тричі. Саміра Махмальбаф — єдина жінка-режисер, яка отримала нагороду. Вона та її батько Мохсен Махмальбаф були єдиними режисерами з мусульманської країни до 2013 року, коли приз отримав Асгар Фархаді. Інші країни, які не є християнськими та які отримали нагороду, це Японія та Китай. На Каннському кінофестивалі 2009 екуменічне журі вперше вручило антинагороду фільму Антихрист Ларса фон Трієра.[3]

Рік Фільм Режисер Країна
1974 Страх з'їдає душу (Angst essen Seele auf) Райнер Вернер Фассбіндер  ФРН
1975 Кожний за себе і бог проти всіх (Jeder für sich und Gott gegen alle) Вернер Герцоґ  ФРН
1976 Нагорода не присуджувалася
1977 Мереживниця (La dentellière) Клод Ґоретта  Франція
1978 Дерево для черевиків (L'albero degli zoccoli) Ерманно Олмі  Італія
1979 Без наркозу Анджей Вайда  Польща
1979 Сталкер Андрій Тарковський  СРСР
1980 Константа (Constans) Кшиштоф Зануссі  Польща
1981 Людина із заліза (Człowiek z żelaza) Анджей Вайда  Польща
1982 Ніч Святого Лоренцо (La notte di San Lorenzo) Паоло та Вітторіо Тавіані  Італія
1983 Ностальгія Андрій Тарковський  Італія
1984 Париж, Техас Вім Вендерс  ФРН
1985 Офіційна версія (La historia oficial) Луїс Пуенсо  Аргентина
1986 Жертвопринесення (Offret) Андрій Тарковський  Швеція
1987 Покаяння (Monanieba) Тенгіз Абуладзе  СРСР
1988 Окремий світ Кріс Менгес  Велика Британія
1989 Ісус з Монреаля Дені Аркан  Канада
1990 У всіх все гаразд (Stanno tutti bene) Джузеппе Торнаторе  Італія
1991 Подвійне життя Вероніки Кшиштоф Кесльовський  Польща
1992 Викрадач дітей (Il ladro di bambini) Джанні Амеліо  Італія
1993 Заупокійна молитва по мені Ален Кавальє  Франція
1994 Жити (活着 / Huozhe) Чжан Їмоу  КНР
1994 Стомлені сонцем Микита Михалков  Росія
1995 Земля і свобода Кен Лоуч  Велика Британія
1996 Таємниці і брехня Майк Лі  Велика Британія
1997 Славне майбутнє Атом Егоян  Канада
1998 Вічність і один день Тодорос Ангелопулос  Греція
1999 Все про мою матір (Todo sobre mi madre) Педро Альмодовар  Іспанія
2000 Еврика Сіндзі Аояма Японія
2001 Кандагар Мохсен Махмальбаф  Іран
2002 Людина без минулого (Mies vailla menneisyyttä) Акі Каурісмякі  Фінляндія
2003 О п'ятій пополудні (Panj é asr) Саміра Махмальбаф  Іран
2004 Щоденники мотоцикліста (Los diarios de motocicleta) Вальтер Саллеc  Аргентина
2005 Приховане (Caché) Міхаель Ганеке  Франція
2006 Вавилон Алехандро Гонсалес Іньярріту  США
2007 На краю раю (Auf der anderen Seite) Фатіх Акін  Німеччина
2008 Палке кохання Атом Егоян  Канада
2009 У пошуках Еріка Кен Лоуч  Велика Британія
2010 Про людей і богів (Des hommes et des dieux) Ксав'є Бовуа  Франція
2011 Де б ти не був Паоло Соррентіно  Італія
2012 Полювання Томас Вінтерберг Данія
2013 Минуле Асгар Фархаді  Франція
2014 Тімбукту Абдеррахман Сіссако  Франція
 Мавританія
2015 Моя мама Нанні Моретті  Італія
2016 Це всього лиш кінець світу Ксав'є Долан  Канада
 Франція
2017[4] Сяйво Наомі Кавасе Японія
 Франція
2018[5] Капернаум Надін Лабакі  Ліван
2019 Приховане життя Теренс Малік  США
 Німеччина

Берлін (з 1992)

Рік Фільм Режисер Країна
1992 Нескінченність (Бесконечность) Марлен Хуцієв  Росія
1993 Страждання юного Вертера Жак Дуайон  Франція
1994 Сонечко, полети на небо Кен Лоуч  Велика Британія
1995 Літній сніг (女人四十) Енн Гуей  Гонконг
1996 Мрець іде Тім Роббінс  США
1997 Нагорода не присуджувалася
1998 Центральний вокзал (Central do Brasil) Вальтер Саллеc  Бразилія
 Франція
1998 Кінотеатр Альказар (короткометражний) Флоренц Жаке  Франція
1999 Це починається сьогодні (Ça commence aujourd'hui) Бертран Таверньє  Франція
2000 Дорога додому (我的父亲母亲) Чжан Їмоу  КНР
2001 Італійська для початківців (Italiensk for begyndere) Лоне Шерфіґ  Данія
 Швеція
2002 Кривава неділя Пол Ґрінґрасс  Ірландія
2003 У цьому світі Майкл Вінтерботтом  Велика Британія
2004 Прощальний поцілунок Кен Лоуч  Велика Британія
2005 Софі Шолль — останні дні (Sophie Scholl — Die letzten Tage) Марк Ротемунд  Німеччина
2006 Ґрбавіца Ясміла Жбаніч  Боснія і Герцеговина
2007 Весілля Туї (图雅的婚事) Ван Чуанань  КНР
2008 Я так давно тебе кохаю (Il y a longtemps que je t'aime) Філіп Клодель  Франція
2009 Маленький солдат (Lille soldat) Аннетт К. Олесен  Данія
2010 Мед (Bal) Семіх Капланоглу  Туреччина
2011 Надер і Симін: Розлучення (جدایی نادر از سیمین) Асгар Фархаді  Іран
2012 Цезар має померти (Cesare deve morire) Паоло та Вітторіо Тавіані  Італія
2013 Глорія Себастьян Леліо  Чилі
2014 Хресний шлях (Kreuzweg) Дітріх Брюггеманн  Німеччина
2015 Перламутровий ґудзик (El botón de nácar) Патрісіо Гусман  Чилі
2016 Перламутровий ґудзик (El botón de nácar) Патрісіо Гусман  Чилі
 Франція
 Іспанія
2017 Тіло і душа (Teströl és lélekröl) Ільдіко Еньєді  Угорщина
2018 Між рядами (In den Gängen) Томас Стубер  Німеччина
2019 Бог існує, її ім'я — Петрунія (Gospod postoim imeto I’ e Petrunija) Теона Стругар Мітевска  Північна Македонія,  Бельгія,  Словенія,  Хорватія,  Франція

Монреаль (з 1979)

Рік Фільм Режисер Країна
1979 Нічні квіти Луїс Сан Андрес  США
1980 Недільні доньки (Vasárnapi szülök) Янош Рожа  Угорщина
1981 Саллі і свобода (Sally och friheten) Гуннель Ліндблум  Швеція
1982 Почати спочатку (Volver a Empezar) Хосе Луїс Гарсі  Іспанія
1983 Майстри го (未完の対局) Дзісун Дуан, Дзюня Сато Японія
1984 Вихід Енні Джил Брілі  Австралія
1985 Сила зла (Le pouvoir du mal) Кшиштоф Зануссі  Франція
1986 Маленьке село (Vesničko má středisková) Їржі Менцель  Чехословаччина
1987 Прощавай Москва (Mosca addio) Мауро Болоньїні  Італія
1988 Салам Бомбей! Міра Наір  Індія
1989 Останні зображення кораблетрощі (Últimas imágenes del naufragio) Елізео Субіела  Аргентина  Іспанія
1989 Моя ліва нога Джим Шерідан  Ірландія
1990 Краєвид з жінкою (Zena s krajolikom) Івіца Матич  Югославія
1991 Війна і юність (戦争と青春) Тадасі Імаі Японія
1992 Софія Анрі Натансен  Данія
1993 Час гніву (Il lungo silenzio) Маргарете фон Тротта  Італія
1994 Колись були воїнами Алан Дафф  Нова Зеландія
1995 Глибока річка (深い河) Кей Кумаі Японія
1996 Гамсун Ян Труель Норвегія  Данія
 Швеція
1997 Діти небес (بچه‌های آسمان) Маджид Маджіді  Іран
1998 Маяк (El faro) Едуардо Міньйона  Аргентина  Іспанія
1999 Гойя у Бордо (Goya en Burdeos) Карлос Саура  Іспанія
2000 Алі Зауа (علي زاوا) Набіл Аюш  Марокко
2001 Залишений (Torzók) Арпад Шопшич  Угорщина
2002 Останній потяг (El último tren: Corazón de fuego) Дієго Арсага  Уругвай
 Аргентина
2003 Газ Бар Блюз Луїс Беланже  Канада
2004 Сирійська наречена (הכלה הסורית) Еран Рікліс  Ізраїль
2005 Каматакиі Клод Ганон  Канада
Японія
2006 Довга прогулянка (長い散歩) Ейдзі Окуда Японія
2007 Бен Ікс Нік Бальтазар  Бельгія
 Нідерланди
2008 Вовк (Varg) Деніель Алфредсон  Швеція
2009 Перемир'я (Waffenstillstand) Ланселот фон Нацо  Німеччина
2010 Кисень (Adem) Ганс Ван Нуффель  Бельгія
2011 Девід Джоель Фендельман  США
2012 Кінець медового місяця (Ende der Schonzeit) Франциска Шлоттерер  Німеччина
2013 Бажання жити (Chce się żyć) Мацей Пепшица  Польща
2014 Ностальгія мису (ふしぎな岬の物語) Ізуру Нарусіма Японія
2015 Опівнічний оркестр (L'orchestre de minuit) Жером Коен-Олівар  Марокко

Локарно (з 1973)

Рік Фільм Режисер Країна
1973 Ілюмінація (Iluminacja) Кшиштоф Зануссі  Польща
1974 Вулиця Пожежних, 25 (Tüzolto Utca 25) Іштван Сабо  Угорщина
1974 27-й експрес Автар Крішна Каул  Індія
1975 Noua Абделазіз Толбі  Алжир
1976 Врожай: 3000 років (Mirt Sost Shi Amit) Гаїль Геріма  Ефіопія
1977 Гість: епізод з життя Єжена Маре Росс Девеніш ПАР
1978 Робота Сулейман СІссе  Малі
1979 Маленькі втікачі Ів Ерсін  Швейцарія
1980 На лікування (Opname) Марія Кок, Ерік ван Зуйлен  Нідерланди
1981 Чакра (चक्र) Рабіндра Дхармарадж  Індія
1982 Залишившись без нової адреси Жаклін Вев  Франція
1983 Планета Кравець (Planeta krawiec) Єжи Домарадський  Польща
1984 Трилогія Теренса Девіса Теренс Девіс  Велика Британія
1984 Tiznao Сальвадор Боне, Домінік Кассуто де Боне  Венесуела
1985 Гірські вогні (Höhenfeuer) ФредІ М. Мюрер  Швейцарія
1986 Ягня Колін Грегг  Велика Британія
1987 З любов'ю до сусіда Браян Маккензі  Австралія
1988 Сімейний перегляд Атом Егоян  Канада
1989 Чому Бодхідхарма пішов на Схід? (달마가 동쪽으로 간 까닭은?) Ён Гюн Пе  Південна Корея
1990 Hush-a-Bye Baby Марго Харкін  Велика Британія
1991 Хмара-рай Микола Досталь  СРСР
1992 Сімейний портрет (四十不惑) Лі Шаохун  КНР
1993 Бхаджи на пляжі (भाजी ऑन द बीच) Гуриндер Чадха  Велика Британія
1994 Ermo (二嫫) Чжоу Сяован  КНР
1995 Sept En Attente Франсуаза Этшегарей  Франція
1996 Мед і попіл (Miel et cendres) Надія Фарес  Швейцарія  Туніс
1997 Дивний чужинець (Gadjo dilo) Тоні Ґатліф  Франція
1998 Місто Титанік Роджер Мішелл  Велика Британія
1999 Життя мене не лякає (La vie ne me fait pas peur) Ноемі Львовскі  Франція
2000 Батько (爸爸) Ван Шо  КНР
2001 L'Afrance Ален Гоміс  Франція  Сенегал
2001 Обіцянки (спеціальний приз) Карлос Боладо, Б.З. Голдберг, Джастін Шапіро  США
2002 Клітка (La cage) Ален Рауст  Франція
2003 Тихі води (خاموش پانی) Сабіха Сумар  Пакистан
2004 Ясмін Кеннет Гленаан  Німеччина
 Велика Британія
2005 Обітниця (La Neuvaine) Бернар Эмон  Канада
2006 Вода (Agua) Вероніка Чен  Аргентина  Франція
2007 Жовтий будинок (La maison jaune) Амор Хаккар  Алжир  Франція
2008 Чорне море (Mar nero) Федеріко Бонді  Італія
2009 Академия Платона (Ακαδημία Πλάτωνος) Филлипос Цитос  Греція
2010 Уранці Маріан Крісан  Румунія
2011 Спецрейс (Vol spécial) Фернан Мелгар  Швейцарія
2012 Естонка в Парижі (Une Estonienne à Paris) Ільмар Рааґ  Франція
 Бельгія
 Естонія
2013 Короткий термін 12 Дестін Деніел Креттон  США
2014 Дурень Юрій Биков  Росія
2015 Рай (ما, در بهشت) Sina Ataeian Dena  Іран

Карлові Вари (з 1994)

Рік Фільм Режисер Країна
1994 Долоні Артур Арістакісян  Росія
1995 Сад (Záhrada) Мартін Шулік  Словаччина
 Франція
1996 Кавказький полонений Сергій Бодров  Росія
 Казахстан
1997 Забуте світло (Zapomenuté světlo) Владімір Міхалек  Чехія
1998 Комедіанти-музиканти (Comedian Harmonists) Йозеф Вільсмайєр  Німеччина
1999 Розумна людина Гевін Гуд ПАР
2000 Велика тварина (Duże zwierzę) Єжи Штур  Польща
2001 Чіко Едуардо Рожа Флорес  Угорщина
2002 Тиша Міхал Роза  Польща
2003 Бабуся Лідія Боброва  Росія
2004 Печерний мешканець Ліза Холоденко  США
2005 Китаїст (Kinamand or 中国先生) Генрік Рубен Генц  Данія
 КНР
2006 Людина, яка прийшла до села (El destino) Мігель Перейра  Аргентина
2007 Прості речі Олексій Попогребський  Росія
2008 Фотограф Нан Ачнас  Індонезія
2009 Двадцять (بیست) Абдолреза Кагані  Іран
2010 Інше небо Дмитро Мамулія  Росія
2011 Непомітна (Die Unsichtbare) Крістіан Швогов  Німеччина
2012 Вантажівка Рафаель Уелле  Канада
2013 Співочий птах Ленс Едмандс  США
2014 Кукурудзяний острів (სიმინდის კუნძული) Георгі Овашвілі  Грузія
2015 Боб та дерева (Bob and the Trees) Дієго Онґаро  США
 Франція

Примітки

  1. Ecumenical Jury - 39th Year (PDF). Ecumenical Jury. May 2012. Процитовано 21 травня 2012.
  2. Vaccaro, Pierre (8 травня 2008). Communiqué de presse - Le Jury oecumenique 2008 (PDF) (French). Jury Œcuménique. Процитовано 5 вересня 2008.
  3. Stone, Jay (23 травня 2009). Antichrist gets an anti-award in Cannes. National Post. Процитовано 25 травня 2009. [недоступне посилання з 01.10.2010]
  4. Hopewell, John (27 травня 2017). Cannes Critics Prize ‘BPM,’ Closeness,’ ’Nothing Factory’. Variety. Процитовано 28 травня 2017.
  5. Lawrence Pieters. Le Prix du Jury œcuménique 2018 décerné à ’Capharnaüm’. JURY OECUMENIQUE au Festival de Cannes (фр). 19.05.2018. Процитовано 20.05.2018.
Головні
  • Vaccaro, Pierre (May 2008). Jury Œcuménique - 34ème année (PDF) (French). Jury Œcuménique. с. page 4. Процитовано 4 вересня 2008.
  • Film Primes (French). Jury Œcuménique. Архів оригіналу за 2 травня 2008. Процитовано 5 вересня 2008.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.