Білгородське князівство

Білгородське князівство — удільне князівство Київської землі. Столиця Білгород (нині Білогородка).

Білгородське князівство
Удільне князівство

1117  1207
Столиця Білгород
Мова(и) давньоруська (давньоукраїнська)
Релігія Православ'я
Форма правління монархія
Династія Рюриковичі
Князі
 - 1117-1125 Мстислав Великий
 - 1141-1146 Святослав Ольгович
 - 1161-1171 Мстислав Ростиславич
 - 1171-1194 Рюрик Ростиславич
 - 1194-1203 Ростислав Рюрикович
 - 1206-1207 Мстислав Романович

У 991 році великий князь Володимир Святославич заклав на березі річки Ірпінь фортецю і назвав її Білгородом. Білгородське князівство не мало самостійного значення, столиця його служила форпостом на підступах до Києва. Білгород був резиденцією київських князів, притулком під час міжусобиць. У 1117 році Володимир Мономах посадив у Білгороді старшого сина Мстислава.

У 1240 році Білгород був розорений під час монгольської навали на Русь. Після цього ані місто, ані князівство в літописах не згадуються. На сьогодні від них залишилося тільки городище поруч із селом Білогородка.

Список білгородських князів

Білгородські князі
Князь Роки
Мстислав Володимирович Великий 1117 1125
Святослав Ольгович 1141 1146
Борис Юрійович 1149 1150
Володимир Андрійович
Володимир Мстиславич 1151 1154
Мстислав Ізяславич 1159 1161
Мстислав Хоробрий 1161 1163
Мстислав Ізяславич (вдруге) 1163 1167
Мстислав Хоробрий (вдруге) 1167 1171
Рюрик Ростиславич 1171 1189
Ростислав Рюрикович 1189 1203
Гліб Святославич
Мстислав Романович Старий 1206 1207

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.