Біленький Филимон
Филимон (Теофіль) Біленький (4 грудня 1902, с. Камінна, тепер Перемишлянський район, Львівська область — пом. після 24 червня 1941, Станиславів?) — український громадський та освітній діяч, засновник «Пласту» (гетьманський скоб, скавтмастер) в Калуші. Член «УВО» та «Рідної школи», секретар філії «Просвіти» в Калуші.
| Филимон Біленький | |
|---|---|
| Псевдо | Теофіль Біленький |
| Народився |
4 грудня 1902 Камінна, Перемишлянський район, Львівська область, Україна |
| Помер |
1941 Станиславів, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 ЗУНР Польща Українська держава (1941) |
| Національність | українець |
| Діяльність | лідер спільноти |
| Alma mater |
Станиславівська українська гімназія Львівський університет |
| Членство | Пласт, Українська військова організація, Рідна школа і Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка |
| У шлюбі з | Текля Манчук |
| Діти | Богдан Біленький |
Життєпис
Филимон Біленький закінчив Станиславівську українську гімназію та філософський факультет Львівського університету. Працював у повітовому «Союзі кооператив» у Калуші. Працював вчителем української мови.
Пластун розвідник 16 куреня ім. Короля Данила, гурток «Голуб» у Станиславові. Був писарем, впорядником гуртка, інструктором у 35 курені ім. С. Тисовського в Калуші. Пластун скоб з 8 грудня 1924 року.
Филимон Біленький був референт організації Окружної Пластової Команди в Станиславові; 5 курінь УУСП «Довбушівці» (Станиславів), 1 курінь УУСП ім. Ф. Черника у Львові. Гетьманський скоб з 8 серпня 1926 року.
Зв'язковий 45 куреня ім. Святослава Завойовника в Павелчі, скавтмастер з 4 березня 1927 року.
З 1927 року секретар Верховної Пластової Команди.
Филимон Біленький автор першої пластової марки з нагоди 15-ліття УПУ випущеної в лютому 1927 року (на марці вказано 1926 рік)[1].
Двічі арештований поляками під час заборони Пласту (1930).
Під час першої совєтської окупації Галичини — вчитель української мови в Калуській середній школі.
Заарештований більшовиками 24 червня 1941 року за звинуваченням у членстві в ОУН та керівництві філією «Фронту Національного Єднання» Калуського повіту. Ймовірно, страчений у Станиславівській в'язниці під час масового знищення політичних в'язнів. Кримінальна справа після двох безрезультатних серій розшуків ув'язнених закрита 25 вересня 1964 року в зв'язку з вичерпанням строку давності.
Джерела
- Попадинець Д. 45-й курінь УПЮ-ів ім. Святослава Завойовника у Павелчі біля Станиславова // Пластовий шлях. — 1984. — Ч. 1. — С. 44— 47;
- ЦДІАУЛ, ф. 389, оп. 1, спр. 162, арк. 76, 77, 81.
- Дело № 61257 по обвинению Цукерберга Александра Вильгельмовича и других всего в количестве 9 человек по ст.ст. 54-2, 54-11 УК УССР // Архів СБУ в Івано-Франківській області.