Станиславівська українська гімназія

У 1905 році на вимогу української громадськості австрійський уряд дав згоду на відкриття української гімназії у Станиславові.

Спочатку для потреб гімназії орендували приміщення на теперішній вулиці Січових Стрільців, 26 (тоді Яна ІІІ Собеського). З 1908 року гімназія розміщувалася на вул. Липовій.

Першим та довголітнім її директором був призначений Микола Сабат (1867–1930), на посаді директора: 1905–1919 та 1923–1927. Його ім'ям названа вулиця міста.

Десятки випускників гімназії стали провідниками ОУН і УПА. Станиславська українська гімназія була закрита радянською владою у 1939 р., перетворена в середню школу. У роки німецької окупації гімназія була відроджена в іншому приміщенні на Сапіжинській — нинішньому стоматологічному корпусі медуніверситету на вул. Незалежності.

В гімназії викладали:

• В. Бриґідер — біолог і зоолог, пізніше професор Львівського університету,
• Даниш Никифор — перший керівник Бучацької повітової філії «Просвіти»[1]
• Осип Сорохтей — художник, колишній офіцер у лавах Українських січових стрільців, учитель малювання у (1920–1926) та із 1929.
• о. Фіґоль Іван — викладав катехизм.

Меморіальна дошка Степану Ленкавському

Меморіальна дошка Михайлу Дяченку

Меморіальна дошка Олексі Гірнику

У гімназії навчались:

• Роман Андрухович (1915 р.н.) — письменник, громадський діяч;
• Лев Василик (1921—2002) — фармацевт, громадський діяч;
• Олекса Гірник — дисидент. 21 січня 1978 році вчинив самоспалення на Тарасовій горі поблизу могили Тараса Шевченка у Каневі на знак протесту проти русифікації;
• Михайло Дяченко — член Української Головної Визвольної Ради (УГВР), пропагандист ОУН та УПА, поет і публіцист;
• Дмитро-Роман Клячківський — полковник УПА, Головний командир УПА;
• Михайло Колодзінський — визначний діяч УВО та ОУН, начальник Генерального штабу Карпатської Січі (19.01.1939—19.03.1939), Верховний Командант Збройних Сил Карпатської України (16-19.03.1939), полковник;
• Орест Корчак-Городиський — український науковець, політичний і громадський діяч;
• Степан Ленкавський — український політичний діяч, один із ідеологів Організації Українських Націоналістів;
• Анатолій Кос-Анатольський — композитор (1919—1927);
• Олександр Луцький — організатор і командир Української Народної Самооборони (УНС) в Галичині, пізніше реформованої в УПА;
• Григорій Смольський — художник;
• Михайло Зорій — художник;
• Святомир Фостун — письменник;
• Ярчук Михайло — Чортківський Надрайонний провідник ОУН;
• Іван Жибак — культурно-освітній діяч;
• Цимбалістий Богдан — громадсько-політичний і культурний діяч, публіцист, психолог, філософ;
• Триняк Петро — командир сотні УПА.

На фасаді будівлі колишньої гімназії, що на вулиці Шевченка, 44, встановлені меморіальні таблиці С. Ленкавському, О. Гірнику та М. Дяченку.

1992 року було створено Українську гімназію № 1 Івано-Франківська, яка вважається наступницею Станіславської гімназії.

Панорами «Яндекс. Карти» Панорами вулиць Івано-Франківська

• Орендована до 1908 р. будівля гімназії (вул. Січових Стрільців, 26)
• Будівля гімназії (вул. Шевченка, 44)

• Львівська академічна гімназія
• Луцька українська гімназія
• Рівненська українська гімназія
• Станиславівська державна гімназія
• Українська гімназія у Чернівцях.

• Гаврилів Б., Арсенич П., Процак Р. Літопис Івано-Франківська (Станіслава). — 1997.
• Головатий М. І.. 200 вулиць Івано-Франківська. — Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2010.

• Історія української державної гімназії в Станіславові.