Білковий домен

Білковий домен — елемент третинної структури білків (або «надвторинної», бо є проміжним станом між вторинною структурою та повною структурою білка), що є достатньо стабільною і незалежною підструктурою, тобто може самостійно функціонувати, еволюціонувати і чиє згортання часто проходить незалежно від решти частин білка.[1] Багато доменів зустрічаються в дуже великій різноманітності еволюційно пов'язаних білків, що можуть належати до різних функціональних родин білків. Достатньо часто їм надають окремі назви, оскільки їхня присутність безпосередньо впливає на біологічні функції, що виконує білок. Домени мають довжину від приблизно 25-40 амінокислот до 500 амінокислот. Найкоротші домени, такі як «цинкові пальці» стабілізуються іонами металу або дисульфідними містками. Домени часто мають окрему функціональність, наприклад, Ca2+-зв'язуючий домен кальмодуліну або чотири домени глобіну, з яких складений гемоглобін. Оскільки домени бувають достатньо консервативні і стабільні, з допомогою генної інженерії можна «пришити» до одного з білків домен, що належав іншому (створивши таким чином химерний білок). До складу домену зазвичай входить кілька основних елементів вторинної структури.

Піруватна кіназа, білок, що складається з трьох доменів (позначені різними кольрами, PDB 1pkn).

Примітки

  1. Chothia C. (1992). Proteins. One thousand families for the molecular biologist. Nature 357 (6379): 543–4. Bibcode:1992Natur.357..543C. PMID 1608464. doi:10.1038/357543a0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.