Білопавутинник бульбистий

Білопавутинник бульбистий (Leucocortinarius bulbiger) — рідкісний вид з диз'юнктивним ареалом, єдиний представник роду білопавутинник (Leucocortinarius). Гриб класифіковано у 1945 році[7].

?
Білопавутинник бульбистий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Трихоломові (Tricholomataceae)
Рід: Білопавутинник (Leucocortinarius)
Вид: Білопавутинник бульбистий
Біноміальна назва
Leucocortinarius bulbiger
  (Albertini & Schweinitz) Singer
Синоніми
  Cortinellus bulbiger[1]
  • Agaricus bulbiger [2]
  • Armillaria bulbigera [3]
  • Gyrophila bulbigera [4]
  • Tricholoma bulbigerum [5]
  • Cortinarius bulbiger [6]
Посилання
Вікісховище: Leucocortinarius bulbiger
EOL: 190402
NCBI: 330940
MB: 287750
IF: 287750

Будова

Напівкуляста м'ясиста бурувато-кремова шапка діаметром 5–8 см з залишками покривала посередині та по краю у вигляді білуватих павутинистих пластівців. Тонкі негусті, спочатку білі, згодом глинисто-коричнюваті пластинки прирослі зубцем. Веретеноподібно-еліпсоподібні гладенькі товстостінні безбарвні пори 7–9×4–5 мкм. Споровий порошок білуватий. Підсихаючи, стає блідо-вохристим. Ніжка звужується догори. Розміром 5–10×0,7–1 см. Білувата суцільна основа бульбоподібно розширена — до 2,5–3 см. У верхній частині має білувате павутинисте кільце, яке швидко зникає. Білий щільний м'якуш без особливого запаху та смаку. Пряжки є.

Життєвий цикл

Плодові тіла з'являються у вересні — жовтні.

Поширення та середовище існування

Європа, Азія та Північна Америка. В Україні відомий із Західного та Лівобережного Лісостепу, Старобільського злаково-лучного Степу та Гірського Криму. Росте на ґрунті в хвойних та листяних лісах. Трапляється поодиноко та невеликими групами.

Практичне використання

Їстівний гриб.

Природоохоронний статус

Включений до третього видання Червоної книги України (2009 р.).

Див. також

Примітки
  1. (Alb. & Schwein.) Pat.
  2. Alb. & Schwein., Conspectus Fungorum in Lusatiae superioris: 150 (1805)
  3. (Alb. & Schwein.) P. Kumm., Der Führer in die Pilzkunde: 135 (1871)
  4. (Alb. & Schwein.) Quél., Enchiridion Fungorum in Europa media et praesertim in Gallia Vigentium 0: 9 (1886)
  5. (Alb. & Schwein.) Ricken: 331 (1914)
  6. (Alb. & Schwein.) J.E. Lange, Dansk bot. Ark.: 13 (1935)
  7. Leucocortinarius bulbiger. www.mycobank.org. Процитовано 2016-05-10T07:55:04+02:00.

Джерела
  • Leucocortinarius bulbiger // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. — URL
  •   Singer, R. 1945. New genera of fungi. Lloydia. 8:139-144 
  • Leucocortinarius bulbiger // Червона книга України, 2016. — URL
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.