Білопечериця дівоча

Білопечериця дівоча, гриб-зонтик дівочий (Macrolepiota puellaris) — вид грибів роду гриб-парасолька (Macrolepiota). Гриб класифіковано у 1967 році[10].

?
Білопечериця дівоча

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Гриб-парасолька (Macrolepiota)
Вид: Білопечериця дівоча
Macrolepiota puellaris
  (Fries) M.M. Moser
Синоніми
  Agaricus rhacodes [1]

Lepiota rhacodes var. puellaris [2]
Lepiota procera var. puellaris [3]
Lepiota puellaris [4]
Lepiotophyllum rhacodes var. puellaris [5]
Leucocoprinus puellaris [6]
Leucocoprinus puellaria [7]
Agaricus nympharum [8]
Lepiota densesquamosa [9]

Посилання
Вікісховище: Leucoagaricus nympharum
EOL: 191390
NCBI: 201220
MB: 316792
IF: 316792

Будова

Шапка діаметром 5-8 см, спочатку широкояйцевидна, потім плоско-розпростерта, з гладким коричневим горбком, біла, покрита волокноподібними білими лусочками, з тонким оксамитовим краєм. М'якоть біла, прісна на смак, зі слабким запахом редьки, на повітрі біля основи ніжки злегка червоніє. Пластинки білі або з рожевим відтінком, від натискання стають брудно-бурими. Спори 7-9 5-6 мкм, яйцеподібні. Ніжка Розміром 5-12 0,5-1 см, внизу бульбоподібна, Рівна або вигнута, злегка порожниста, брудно-біла або коричнева, волокниста, з широким рухомим м'яким молочно-білим кільцем, махрістим по краю.

Поширення та середовище існування

Голарктичний вид з диз'юнктивним європейським ареалом. Виростає на узліссях і галявинах хвойних і змішаних лісів, іноді зустрічається на суходільних луках. Зростає на добре удобреному ґрунті. Плодові тіла дозрівають в серпні — вересні.

Практичне використання

Маловідомий їстівний гриб.

Природоохоронний статус

Охороняється в Україні (занесено до Червоної книги України). Включений до Червоної книги Білорусі 2-го видання (1993), Червону книгу СРСР (1984).

Примітки

  1. var. puellaris Fr., Monographia Hymenomycetum Sueciae 2: 285 (1863)
  2. (Fr.) Sacc., Sylloge Fungorum 5: 29 (1887)
  3. (Fr.) Massee, British Fungus-Flora 3: 235 (1893)
  4. (Fr.) Rea, British Basidiomycetae: A handbook to the larger British fungi: 65 (1922)
  5. (Fr.) Locq., Bulletin Mensuel de la Société Linnéenne de Lyon 11: 40 (1942)
  6. (Fr.) Locq., Bulletin Mensuel de la Société Linnéenne de Lyon 14: 91 (1945)
  7. (Fr.) Locq. (1945)
  8. Kalchbr., Icones selectae Hymenomycetum Hungariae per Stephanum Schulzer et Carolum Kalchbrenner observatorum. Magyarország Hárta gombák váalogatott Képei 1: 10, t. 2:1 (1873)
  9. Velen., Ceske Houby 2: 206 (1920)
  10. Macrolepiota puellaris. www.mycobank.org. Процитовано 2016-04-30T04:09:26+02:00.

Джерела

  • Macrolepiota puellaris // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016. URL
  •   Moser, M. 1967. Kleine Kryptogamenflora von Mitteleuropa — Die Blätter- und Baupilze (Agaricales und Gastromycetes). IIb/2:1-443 
  • Macrolepiota puellaris // Красная книга Беларуси, 2016. URL Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.
  • Leucoagaricus nympharum // Червона книга України, 2016. URL
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.