Біологічна статистика

Біологі́чна стати́стика, біометрі́я — розділ математичної статистики для обробки результатів біологічних експериментів. За допомогою біометрії, в основі якої лежить теорія імовірностей, дається точна характеристика значення ознаки, яка вивчається, та її мінливості, встановлюється вірогідність подібності або відмінності цієї ознаки в двох чи кількох групах особин, встановлюється ступінь залежності зміни одних ознак від зміни інших. Біометрія широко застосовується при вивченні різних теоретичних та практичних питань медицини, біології, рослинництва і тваринництва.

Історія

Основи біометрії заклав бельгійський антрополог і статист А. Кетле (1796–1874). Створення ж математичного апарату даної науки належать англійській школі біометрів XIX століття, на чолі якої стояли двоюрідний брат Дарвіна Ф. Гальтон (1822–1911) та його учень Карл Пірсон (1857–1936). Власне Гальтон і ввів термін «біометрія» в 1889 році.[1]

Значний вклад в розвиток біометрії здійснив англійський ботанік Рональд Фішер, який працював у 1910–1914 роках на агробіологічній станції поблизу Лондона. Колектив співробітників складався з одних чоловіків, але коли на роботу взяли жінку, спеціалістку з водоростей, Мюріель Брістоль, заради неї вирішено було заснувати файф-о-клок. На першому чаюванні зайшла суперечка: що правильніше — додавати молоко в чай або навпаки?[2] Мюріель Брістоль, стверджувала, що легко відрізнить «неправильний» чай. Тому в сусідній кімнаті приготували за участю штатного хіміка різними способами кілька чашок чаю, і леді Мюріель правильно визначила всі чашки.

Рональд Фішер замислився: скільки повторів потребує дослід задля достовірності й виключення випадковості. З цих роздумів народилася спочатку стаття в часописі, опублікована в 1918 році,[3] а потім класична праця «Статистичні методи для дослідників», видана в 1925 році в Единбурзі.[4]

Примітки
  1. (рос.) Лакин Г. Ф. Биометрия. — М.: Высшая школа, 1990. — 352 с.
  2. Причина того, чому в англійські аристократи додають молоко в чай, а не навпаки, пов'язана з фізичним явищем. Шляхетні люди завжди пили чай з порцеляни, яка може тріснути, якщо спочатку налити в чашку холодне молоко, а потім додати гарячий чай. Прості ж англійці пили чай з фаянсових або олов'яних кухлів, не побоюючись за їх цілість.
  3. (англ.) Ronald A. Fisher The Correlation Between Relatives on the Supposition of Mendelian Inheritance Архівовано 13 грудня 2005 у Wayback Machine. // Philosophical Transactions of the Royal Society of Edinburgh in 1918, (volume 52, pages 399–433).
  4. (англ.) Ronald A. Fisher (1925) Statistical Methods for Research Workers. Edinburgh.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.