Карл Пірсон

Карл Пірсон (англ. Karl (Carl) Pearson; 27 березня 1857, Лондон — 27 квітня 1936, там само) — англійський математик, статистик, біолог та філософ; один із засновників математичної статистики. Автор більш ніж 650 опублікованих наукових робіт.[3][4]

Карл Пірсон
англ. 'Karl (Carl) Pearson
англ. Karl Pearson
Народився 27 березня 1857(1857-03-27)
Лондон
Помер 27 квітня 1936(1936-04-27) (79 років)
Лондон
Поховання Church of St Michaeld[1]
Країна  Велика Британія
Діяльність математик, історик математики, статистик, історик, філософ, біограф, психолог
Alma mater Королівський коледж, Кембрідж, Університетський коледж Лондона, Кінгс-коледж, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Кембриджський університет[2]
Галузь математика, статистика, біологія
Заклад Університетський коледж Лондона, Ґрешам-коледжd і Кінгс-коледж
Вчителі Френсіс Гальтон
Відомі учні Nicholas Georgescu-Roegend
Членство Лондонське королівське товариство і Американська академія мистецтв і наук
Діти Еґон Пірсон
Нагороди
 Карл Пірсон у Вікісховищі

Біографія

Народився в сім'ї адвоката. Закінчив Кембриджський університет в 1875 році. Згодом вивчав фізику у Гейдельберзькому та Берлінському університетах. З 1884 по 1911 роки — професор прикладної математики і механіки Лондонського університету, з 1911 — директор Лабораторії євгеніки Лондонського університету, заслужений професор.

В 1896 році був вибраний членом Королівського товариства, в 1898 році був нагороджений Медаллю Дарвіна. В 1900 заснував журнал «Biometrika», який був присвячений застосовуванню статичних методів в біології.

Опублікував ряд фундаментальних праць по математичній статистиці (більш 400 робіт). Розробив теорію кореляції, критерії узгодженості, алгоритм прийняття рішень з оцінки параметрів. З його іменем пов'язані такі широко використовувані терміни та методи, як:

та багато інших.

Пірсон багато зусиль приклав для застосування своїх відкриттів в прикладних областях, передусім в біології, євгеніці, медицині. Ряд робіт відносяться до філософії та до історії науки. Відомим продовжувачем його робіт по прикладній математиці став Рональд Ейлмер Фішер.

Праці
  • The New Werther (1880)
  • The Trinity, A Nineteenth Century Passion Play (1882)
  • Die Fronica (1887)
  • The Ethic of Freethought (1886)
  • The Grammar of Science (1892), Dover Publications 2004 edition, ISBN 0-486-49581-7. Русский перевод: Пирсон К. Грамматика науки. СПб.: Шиповник, 1911.
  • On the dissection of asymmetrical frequency curves (1894)
  • Skew variation in homogeneous material (1895)
  • Regression, heredity and panmixia (1896)
  • On the criterion that a given system of deviations from the probable in the case of a correlated system of variables is such that it can be reasonably supposed to hove arisen from random sampling (1900)
  • Tables for Statisticians and Biometricians (1914)
  • Tables of Incomplete Beta Function (1934). Русский перевод: Пирсон К. Таблицы неполной Г-функции. М.: ВЦ АН СССР, 1974.
  • The life, letters and labours of Francis Galton (3 vol.: 1914, 1924, 1930).

Див. також
  • 29458 Пірсон — астероїд, названий на честь вченого.

Примітки
  1. Find a Grave — 1995.
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. Karl Pearson: A Reader's Guide
  4. Карл Пирсон. Архів оригіналу за 3 липня 2011. Процитовано 4 липня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.