ВАК-терапія

ВАК–терапія (вакуумна терапія) — місцевий терапевтичний вплив, що здійснюється з допомогою вакууму. В основі методу лежить застосування слабкого від'ємного тиску, у середовищі якого розташовується рана. Слабкий відємний тиск поліпшує відтікання раневого секрету, набагато швидше з'являється грануляційна тканина, звужуються краї рани, покращується мікроциркуляція.

Історія

Метод ВАК–терапії використовувався з часів стародавньої Греції. Найпростішим пристроєм були скляні колби, з яких відкачували повітря. Науковий підхід до широкого використання цього методу почали розробляти американці наприкінці ХХ ст. Першими створили апарати сучасного типу, які необхідні для лікування.

Показання

ВАК–терапія застосовується у випадках, коли відсутня можливість первинного закриття ран як після, так і між їхнім хірургічним обробленням.[джерело?] Також для ведення великих донорських дефектів під час транспозиції (пересадки) складних комплексів тканин; для поліпшення приживлюваності аутодермальний трансплантатів. Використання методу доречне для пацієнтів з проблемними (хронічними) ранами різного ґенезу, як–от: діабетична стопа, венозні, променеві або змішані виразки, кишково-шкірні або лімфоїдні фістули. Терапія поширюється також і для скелетизації кисті і стопи, лікування компартмент-синдрому, пролежнів, панкреонекрозу та відкритих ран черевної порожнини. ВАК–терапія відома як метод спрощення варіантів реконструктивних операцій.

Протипоказання

Не рекомендується застосовувати ВАК–терапію за умов порушення коагуляції з ризиком кровотечі. Якщо людина має відкриті судини і судинні анастомози, злоякісні або «сухі» рани, свищі невідомого походження, використовувати цей метод теж протипоказано.[джерело?]

Принцип дії ВАК–терапії

На поверхню рани накладається спеціальна губка, яку герметично накривають плівкою та приєднують до ВАК–апарату. Швидке загоєння рани здійснюється завдяки її постійному очищенню і стимуляції регенерації тканин. Рівномірна дія від'ємного тиску підсилює синтез сполучної тканини і білків в рані, зменшує набряк тканин, збільшує приплив крові, знижує рівень мікробів, підтримує оптимальну вологість рани. Активізація таких процесів дозволяє рані загоїтись за значно коротший термін.[1][неавторитетне джерело]

Ефекти лікування
  • швидке й безпечне зняття больових синдромів, особливо в пацієнтів з остеохондрозом і радикулітом;[джерело?]
  • ефективне не медикаментозне оздоровлення та реабілітація організму, яке діє завдяки мобілізації власних ресурсів;[джерело?]
  • дієвий способів попередження цілого ряду[якого?] захворювань;[джерело?]
  • активізація мікроциркуляції в організмі, важливої для оновлення та омолодження тканин.[2]

Переваги та недоліки

Переваги
  • завдяки від'ємному тиску видаляється з рановий ексудат, що містить в собі патологічно змінені тканини, некротизовані тканини та патогенну мікрофлору. Тому швидко зникає набряк, рана набагато швидше вичищається, у тому числі й від хвороботворних бактерій;
  • завдяки від'ємному тиску набагато швидше з'являється грануляційна тканина, звужуються краї рани;[джерело?]
  • одним із механізмів прискорення процесу очищення та загоєння ран є значне покращення кровотоку, який збільшується до 7–8 разів. Завдяки цьому процес загоєння ран скорочується в 3–4 рази;[джерело?]
  • з використанням ВАК–пов'язки зникає проблема різких неприємних запахів, що супроводжують численні рани;[джерело?]
  • перев'язування здійснюють, як правило, один раз на 2–4 дні, що зменшує навантаження на медперсонал;
  • використання невеликих за розміром апаратів, які можуть працювати автономно (на акумуляторах).

Недоліки
  • дорогі перев'язувальні матеріали та обладнання;
  • використання не на всі рани (особливо на ті, що супроводжуються розвитком піодермії навколишніх тканин).

ВАК–терапія в Україні

Розповсюдження цього методу в Україні має проблематичний характер. Передусім через дорожнечу зареєстрованого фірмового обладнання та витратних матеріалів, відсутність доступної інформації як для населення так і для лікарів, роз'єднаність фахівців, що займаються впровадженням цього методу лікування. Окрім цього, країна не забезпечена налагодженим вітчизняним виробництвом обладнання для вакуумної терапії та витратних матеріалів. ВАК–терапія не може розвиватися в Україні й на юридичному рівні (відсутність методу в уніфікованих протоколах медичної допомоги (наприклад, Наказ МОЗ № 1118 від 21.12.2012[3])).

У нашій країні ВАК–терапія набула популярності з початком бойовий дій в зоні АТО.

За відсутності апаратів на початкових етапах у клініках використовувався централізований вакуум.

Примітки
  1. VAC- терапія - ефективний порятунок від хронічних ран. medhouse-mc.com (укр.). Процитовано 24 березня 2021.
  2. Shao-Zong Chen 1, Jing Li, Xue-Yong Li, Long-Shun Xu. Effects of vacuum-assisted closure on wound microcirculation: an experimental study. nlm.nih.gov.
  3. Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при цукровому діабеті 2 типу. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 24 березня 2021.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.