ВЛ22
ВЛ22 (Володимир Ленін, вісьове навантаження 22 тс, спочатку См — Сурамський модернізований) — радянський електровоз постійного струму. Виготовлявся з 1938 до 1941 року. Слугував основою для створення електровоза ВЛ22м — першого радянського електровоза який надійшов у масштабне виробництво.
| ВЛ22 | |
|---|---|
| ВЛ22-179 | |
| Основні дані | |
| Роки будування | 1938—1941 |
| Країна будування |
 СРСР |
| Завод | Коломенський, «Динамо» |
| Разом побудовано | 36 |
| Країни експлуатації |
СРСР |
| Залізниця | Закавказька,Пермська |
| Ширина колії | 1524 мм |
| Рід служби | вантажний |
| Технічні дані | |
| Рід струму і напруга у контактній мережі |
постійний, 3000 В |
| Конструкційна швидкість | 75/80 км/год |
| Осьова формула | 0-30-0+0-30-0 |
| Навантаження від рушійних осей на рейки | 22 тс |
| Система регулювання | Реостатно-контакторна |
| Діаметр коліс | 1200 мм |
Історія
В 1930-х роках необхідність поповнення парка локомотивами, придатних для обслуговування електрифікованих ділянок залізниць з складним рель"єфом, поставила під сумнів подальше виробництво електровозів ВЛ19. Основними недоліками електровоза були: недостатня механічна надійність рам візків і неможливість встановлення рекуперативного гальмування. Необхідно було будувати новий тип електровозів з рекуперативним гальмуванням на базі локомотивів сурамського типу (Ср).
В першій половині 1938 року заводи «Динамо» і Коломенський завод розпочали проектування модернізованого електровоза серії СС. Практично повністю переробили конструкцію кузова, змінили окремі деталі візків. Нове електрообладнання і схеми електричних кіл розробляв завод «Динамо». Тягові двигуни залишились базовими (ДПЭ-340), електродвигуни допоміжних машин переобладнали для роботи на напрузі 3000 В. Контролери машиніста були аналогічними електровозам серії СК.
В вересні 1938 року виготовили електровоз, який спочатку позначили СМ22-22 (електровоз сурамського типу модернізований, перші 22 інформували про навантаження на рейки від рухомої колісної пари в тонно-силах, другі 22 — порядковый номер в серії Сс). Однак невдовзі по вказівці НКШС позначення серії замінили на ВЛ (Володимир Ленін). Електровозу присвоїли номер 146, як продовження нумерації серії ВЛ19.
Масштабне виробництво і експлуатація
Всього до 1941 року побудували 37 електровозів серії ВЛ22:
За час виробництва в конструкцію внесли ряд змін, наприклад змінили конструкцію зубчастого колеса (в зв"язку з виявленням великої кількості тріщин осей при експлуатації електровозів серії ВЛ19), також змінили конструкцію акумуляторної батареї, встановили новий тип пантографа. Завдяки зручному розташуванню обладнання, більш доскональній схемі з"єднання тягових двигунів і кіл управління, агрегатному принципу монтажа апаратів і новим допоміжним машинам електровоз ВЛ22 став найкращим серед радянських вантажних електровозів довоєнної побудови.
Електровози ВЛ22 замінили на Закавказькій залізниці локомотиви серії ВЛ19. Під час ремонтів в 1960-тих роках електровози модернізовували; шляхом заміни електрообладнання.
Експлуатувалися електровози серії ВЛ22 на Закавказькій і Пермській залізницях. Більшість цих локомотивів списали в 1977 — 1980 рр.
Література
- Раков В. А. Электровозы серии ВЛ22 // Локомотивы отечественных железных дорог 1845 - 1955. — М. : Транспорт, 1995. — С. 414 - 416. — ISBN 5-277-00821-7.