Коломенський завод

ВАТ «Коломенський завод» (Коломенський тепловозобудівний завод імені В. В. Куйбышева) - одне з найстаріших і найбільших підприємств транспортного машинобудування СРСР, а згодом і Росія.

ВАТ «Коломенський завод»
Тип Відкрите акціонерне товариство
Форма власності акціонерне товариство і відкрите акціонерне товариство
Галузь Транспортне машинобудування
Засновано 1863 рік
Засновник(и) А. Е. Струве
Штаб-квартира  Росія: Коломна, Московська область
Територія діяльності Євразія, Австралія
Ключові особи Карпов Володимир Юрійович (генеральний директор)
Продукція Локомотиви, дизелі
Виторг 13 400 000 000 ₽ (2015)[1]
Чистий прибуток 12 375 030 000 рублей([2])
Співробітники близько 6 700 осіб ([3])
Холдингова компанія Трансмашхолдинг
www.kolomnadiesel.com
Нагороди
 Коломенський завод у Вікісховищі

Історія

Останній побудований заводом паровоз в центральному музеї Жовтневої залізниці

Заснований в 1863 поблизу м. Коломни. У другій половині XIX століття випускав паровози, вагони, річкові судна, локомобілі, землечерпальні снаряди. З 1866 іменувався «Заводом інженерів братів Струве». З 1871 перейшов в акціонерне товариство машинобудівного заводу Коломенського. Робітники заводу брали активну участь у революційному русі. Перший страйк на заводі спалахнув в 1886. У 1903 створена заводська підпільна організація РСДРП(б). У жовтні 1905 в Коломні створена Рада робочих депутатів, головою якої вибраний робітник заводу Д. А. Зайців, розстріляний царськими карателями в грудні 1905. В період 1906—17 робітники заводу неодноразово страйкували.

Тепловоз ТЕП60 в Ризькому музеї історії залізниці

В перші роки Радянської влади на заводі в невеликих кількостях випускалися паровози, вагони, трамваї. У 1923 було організовано виробництво тракторів. В 1925 завод випустив перший паровоз серії С в , в 1930 почав виробляти тепловози, а в 1932 спільно із заводом «Динамо» — електровози ВЛ. До початку німецько-радянської війни завод ,будував паровози, тепловози, електровози, дизелі, прохідницькі щити і тюбінги для метро, турбіни, тендери-конденсатори для паровозів. У роки війни завод забезпечував потреби фронту: ремонтував танки, будував бронепоїзди, виготовляв боєприпаси. У 1943 завод відновив випуск паровозів і дизелів. У листопаді 1953 він побудував десятитисячний паровоз. У 1956 завод почав будувати тепловози. У 1958 побудований вантажний тепловоз потужністю 2200 квт (3000 к. с.), в 1959 — перший в СРСР вантажний газотурбовоз Г1—01 потужністю 2570 квт (3500 к. с.), в 1960 — пасажирський швидкісний тепловоз ТЕП60 (потужність 2200 квт, швидкість 160 км/год). Заводом освоєні потужні дизелі для залізничного транспорту та інших галузей народного господарства. У післявоєнні роки завод розширили і реконструювали, оснастили новим верстатним устаткуванням. Нагороджений орденом Леніна (1939), орденом Трудового Червоного Прапора (1945) і орденом Жовтневої Революції (1971).[4]

Структура виробництва

Коломенський завод має виробництво з повним замкнутим циклом. Загальна площа території виробничої зони заводу становить 124 га. Виробничий комплекс складається з металургійного, заготівельного, зварювально-складального, механоскладального виробництв. На території заводу розташовано 26 цехів основного виробництва і 13 цехів допоміжного виробництва, в тому числі - спеціалізовані цехи, дільниці виробництва продукції за новітніми технологіями. Коломенський завод має сучасну конструкторсько-технологічну та експериментально-дослідницьку бази. До складу підприємства входять великі конструкторські підрозділи по дизелебудуванню і локомотивобудуванню. На підприємстві здійснюється повна технічна підготовка виробництва, включаючи передпроектні науково-дослідні роботи, проектування, виготовлення, випробування, експериментальне доведення дослідних зразків, технологічну та організаційно-матеріальну підготовку виробництва.[5].

Продукція

  • магістральні пасажирські тепловози ТЕП70БС, ТЕП70;
  • двосекційні вантажні тепловози 2ТЕ70;
  • пасажирські електровози постійного струму ЕП2К;
  • серійні двигуни типу Д49 (ЧН26/26) і типу Д42 (ЧН30/38);
  • дизель-генераторні установки для АЕС;
  • блочно-транспортабельні електростанції і автономні електроагрегати;
  • газові двигуни;
  • запасні частини.[6]

Продукція Коломенського заводу експлуатується в більш ніж 30 країнах світу, а саме в:

Керівники підприємства

  • Струве А.Є. 1863-1866
  • Струве Г.Є. 1866-1882
  • Струве А.Є. 1882-1898
  • Антошин Н.К. 1898-1905
  • Мещерський А.П. 1905-1917
  • Уриваєв М.Є. 1918-1920
  • Макаров І.Г. 1920-1921
  • Уриваєв М.Є. 1921-1925
  • Мірошин Н.Г. 1925-1929
  • Березін Д.Є. 1930-1935
  • Кукс С.І. 1935-1936
  • Доценко І.С. 1936-1938
  • Малишев В.А. 1938-1939
  • Новоторцев С.Д. 1939-1940
  • Коньшина С.Н. 1940
  • Рубінчик Р.Е. 1940-1941
  • Смеляков М.М. 1941-1942
  • Бебенін Л.Н. 1942
  • Гоцирідзе С.В. 1942-1943
  • Андрєєв Г.Я. 1943-1946
  • Яковлєв К.К. 1946-1952
  • Пашин В.Н. 1952-1960
  • Стрельніков В.П. 1973-1986
  • Арсе Л.Д. 1986-1987
  • Плотніков Б.В. 1987-1988
  • Кізельштейн М.Є. 1988-1995
  • Бережков В.А. 1995-2000
  • Корольов О.П. 2000-2001
  • Власов В.М. 2001 - 2005
  • Новиков А.Д. 2005-2006
  • Франц В.Н. 2007
  • Карпов В.Ю. 2007-наш.час[5].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.