Закавказька залізниця

Загальна довжина залізниці 1887 км (1951), управління залізниці розташовувалося у Тбілісі[1].

Станом на 1 січня 1967 року залізниця мала три відділення Самтредське відділення (з центром відділення на ст. Самтредія I), Тбіліське відділення, Єреванське відділення Закавказької залізниці[2].

Залізниця межувала з Північно-Кавказькою залізницею (по станції Веселе Північно-Кавказької залізниці), з Азербайджанською залізницею (по станції Норашен Азербайджанської залізниці на лінії Єреван — Нахічевань і по станції Беюк-Касик Азербайджанської залізниці на лінії Тбілісі — Баку)[2].

Найбільші вузлові станції залізниці:

• Самтредія I,
• Хашурі,
• Навтлугі I,
• Масіс.[2]

На ділянці Хашурі — Зестафоні розташований тяжкий за профілем Сурамський перевал. З 1933 року обслуговувалися електровозами (спочатку це були електровози серії Ср (Сурамський радянський) , потім електровозами ВЛ8)[3].

Станом на 1988 рік Закавказька залізниця була електрифікована постійним струмом (= 3 кВ). Використовувався тяговий рухомий склад (електровози) і МВПС постійного струму і тільки при роботі на маневрах на неелектрифікованих коліях станцій, для вивізной роботи з колій промислових підприємств і кар'єрів використовувалися тепловози[3].

Будівництво залізниці розпочато 1865 роцку зі спорудженням Поті—Тифліської залізниці. Ділянку Поті — Зестафоні відкрили 14 серпня 1871 року, а вся залізниця відкрита у 1872 році[1].З розвитком Бакинських нафтових промислів назріває потреба у її продовженні до портів і у 1883 році відкрито рух ділянкою Самтредія — Батумі і Тифліс — Баку[1].

У 1899—1908 роках була побудована залізниця Тифліс — Александрополь — Еривань — Джульфа[1].

1925 року введена в експлуатацію залізниця Ленінакан — Артік, у 1935 році Броцеула — Цхалтубо з відгалуженням до станції Гумбрін, 1940 року ділянки Горі — Цхінвалі і Цхакая (Сенакі) — Сухумі з відгалуженнями на Поті і Ткварчелі. Наскрізний робочий рух поїздів Чорноморською залізницею відкрито наприкінці 1942 року. У 1949 році у постійну експлуатацію прийнято останню ділянку лінії Сухумі — Адлер.

1967 року ділянка залізниці, на терені Азербайджанської РСР, була відокремлена зі складу Закавказької залізниці в окрему залізницю.

Після розпаду Радянського Союзу Закавказьку залізницю поділили між Абхазькою (ділянку Самтредського відділення на захід від річки Інгурі), Вірменською (Єреванське відділення) і Грузинською (Самтредське відділення на схід від річки Інгурі і Тбіліське відділення) залізницями.

• Закавказька залізниця(рос.)