Вавилонська карта світу

Вавилонська мапа світу — глиняна табличка пізньовавилонського періоду з Месопотамії, де відображалася карта відомого вавилонянам світу, яка містить як реальні географічні об'єкти, так і міфологічні елементи. Табличка зберігається в Британському музеї (під номером BM 92687) і є єдиною відомою географічною картою світу з цього регіону, що збереглася з тих часів. Виходячи з аналізу написання топонімів, вчені датують карту кінцем VIII — початком VII століття до н. е.[1][2].

Вавилонська мапа світу

Загальні відомості

Табличка структурно поділяється на три частини: графічна карта з підписами, текст на лицьовій стороні і текст на зворотній стороні. Немає остаточної думки щодо того, як пов'язані і чи пов'язані взагалі текстуальні елементи з власне картою, так як обидва тексти зачіпають лише міфологічні елементи і використовують для цього термінологію іноді відмінну від самої карти[1].

У зв'язку з помилкою в первісному каталозі Британського музею, точне місце виявлення таблички залишається невідомим, проте ймовірно, що вона була частиною нововавилонських документів, виявлених в Сіппарі[1]. Неясно до кінця і призначення таблички, є припущення про те, що табличка являла собою окремий інформаційний елемент, або ілюстрацію до іншого міфологічного тексту, або літературного твору, або навіть учнівську копію докладнішої карти. З іншого боку зрозуміло, що табличка за задумом була в основному призначена для розповіді про віддалені землі і об'єкти[1].

З картографічної точки зору багато реальних географічних об'єктів нанесено недбало з грубими помилками в масштабуванні і меншими помилками у відносному розташуванні об'єктів один від одного. Вавилонська карта світу була вперше опублікована в 1889 році, ця і подальша публікації привертали велику увагу у зв'язку з її унікальністю[1].

Структура картки

Усі реальні географічні об'єкти розташовані в межах двох концентричних кіл. Кола позначають світовий океан і дослівно на мапі позначені як «солона вода». З інших текстів відомо, що таким словосполученням вавилоняни позначали як Перську затоку, так і Середземне море. Паралельні лінії всередині кіл не підписані, проте очевидно зображують Євфрат. Зовнішні трикутники є різні міфологічні об'єкти, які також згадуються в текстах на табличці[1]. За однією з версій дані трикутники — це гори, зображені збоку, на відміну від решти карти, яка зображена як вид зверху[3]. Карта могла містити або 7, або 8 таких трикутників, лише 4 з яких якось збереглися[1]. Два з них впевнено зв'язуються з далекими землями, згаданими в Епосі про Гільгамеша, і, можливо, всі з них є міфологічними об'єктами з цього епосу[2].

Об’єкти на Вавилонській карті світу
1. "гора" (аккад. šá-du-ú)
2. "місто" (аккад. uru)
3. Урарту (аккад. ú-ra-áš-tu)
4. Ассирія (аккад. kuraš+šurki)
5. Der (аккад. dēr)
6. ?
7. болото (аккад. ap-pa-ru)
8. Елам (аккад. šuša)
9. канал (аккад. bit-qu)
10. Bit Yakin (аккад. bῑt-ia-᾿-ki-nu) 		11. "місто" (аккад. uru)
12. Habban (аккад. ha-ab-ban)
13. Вавилон (аккад. tin.tirki), розділяється Євфратом на дві частини

14 — 17. Океан (солона вода, аккад. idmar-ra-tum)

18 — 22. Міфологічні об"єкти
23 — 25. Непідписані об"єкти

Примітки
  1. Horowitz W. The Babylonian Map of the World // Iraq. — London : British Institute for the Study of Iraq, 1988. — Вип. 50. — С. 147-165.
  2. Cartographia. — New York : Library of Congress, 2007. — С. 10. — ISBN 0316997668.
  3. Lewy H., Lewy J. The Origin of the Week and the Oldest. West Asiatic Calendar // The Hebrew Union College Annual. — 1942-1943. — С. 1 -152.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.