Нововавилонське царство
Нововавилонське царство, Друге Вавилонське царство або Халдейська імперія — історична держава у Месопотамії, що існувала у період між 626 та 539 до н. е.
| Нововавилонське царство | |
| Герб | |
.svg.png.webp) | |
| Дата створення / заснування | 626 до н. е. |
|---|---|
| Офіційна мова | аккадська мова |
| Континент | Азія |
| Столиця | Вавилон |
| Попередник | Новоассирійська імперія |
| Наступник | Імперія Ахеменідів |
| Час/дата припинення існування | 539 до н. е. |
 | |
 Нововавилонське царство у Вікісховищі | |
Історія
До 626 року до н. е. Вавилон перебував під владою північного сусіда — Ассирії. Однак ассирійський намісник Набопаласар, з халдейського племені, вирішив відокремитись від Ассирії й стати самостійним правителем. Спочатку лише північна частина Вавилонії була ним підкорена. Тільки до 615 до н. е. удалось завоювати більшість усіх вавилонських земель, у тому числі великі міста Урук і Ніппур. Набопаласар сприяв падінню Ассирії та розділенню ассирійської території разом з мідійським правителем Кіаксаром[1]. За наступного нововавилонського царя, Навуходоносора II, велись успішні війни з Єгиптом (було захоплено більшу частину Сирії та Палестини, а також усю Фінікію). За часів його правління Юдея стала провінцією нововавилонської держави. Двічі, у 597 та 586 роках до н. е., доводилось підкорювати юдейську територію (востаннє було зруйновано Єрусалим)[2].
Після Навуходоносора деякий час відбувались палацові перевороти, в результаті яких до влади прийшов Набонід. На початку його правління возвеличилась і стала сильною імперія Ахеменідів. Вавилонський цар намагався вести війни проти Кира II разом з Лідією та Єгиптом. 539 року до н. е. Вавилон був захоплений персами й увійшов до складу держави Ахеменідів. Падінню Нововавилонської держави сприяло невдоволене населення Вавилонії, зокрема, підкорені юдеї. Відтоді Вавилон припинив своє існування як держава[3][4].
Нововавилонська (халдейська) династія
- 626 — 605 до н. е.: Набопаласар (Набу-апла-уцур)
- 605 — 562 до н. е.: Навуходоносор II (Набу-кудуррі-уцур II)
- 562 — 560 до н. е.: Амель-Мардук
- 560 — 556 до н. е.: Нерґал-шар-уцур
- 556 — 556 до н. е.: Лабаші-Мардук
- 556 — 539 до н. е.: Набонід (Набу-наїд)
- 556 — 539 до н. е.: Валтасар (співправитель попереднього)
Примітки
- Дандамаев М. А. Политическая история нововавилонского периода // История Древнего мира. — М.: Наука, 1989. — Кн. 2. — стор. 115–117 (рос.)
- Авдиев В. И. История Древнего Востока. — М.: Высшая школа, 1970. — стор. 428–430
- Струве В. В. История Древнего Востока. — Л.: Госполитиздат, 1941. — стор. 351–352
- Авдиев В. И. История Древнего Востока. — М.: Высшая школа, 1970. — стор. 432–433
Література
- Авдиев В. И. История Древнего Востока. — М.: Высшая школа, 1970. — 608 с.
- История Древнего мира / Под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. — М.: Наука, 1989. — Кн. 2. — 572 с.
- Нуреев Р. М. Нововавилонское царство: рождение первых банков // Всемирная история экономической мысли: у 6 томах / Гол. ред. В. Н. Черковец. — М. : Мысль, 1987. — Т. I. От зарождения экономической мысли до первых теоретических систем политической жизни. — С. 64-66. — 20 000 прим. — ISBN 5-244-00038-1.
- Струве В. В. История Древнего Востока. — Л.: Госполитиздат, 1941. — 485 с.
- Тураев Б. История Древнего Востока. — Мн.: Харвест, 2002. — 752 с.