Валентиніт
Валентиніт (рос. валентинит; англ. valentinite; нім. Valentinit m) — мінерал, оксид стибію ланцюжкової будови.
Валентиніт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[1][2] |
IMA-номер | IMA1980 s.p. |
Хімічна формула | Sb₂O₃ |
Nickel-Strunz 10 | 4.CB.55 |
Dana 8 | 4.3.11.1 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Ромбічна сингонія |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Василій Валентин[3] |
Валентиніт у Вікісховищі |
Загальний опис
Хімічна формула: Sb2O3. Вміст y %: Sb — 83,3; O — 16,7.
Сингонія ромбічна.
Дипірамідальний вид.
Твердість 2,5-3.
Густина 5,76.
Кристали призматичні або табличкоподібні.
Безбарвний до сніжно-білого, іноді жовтуватий, червонуватий.
Риса біла.
Блиск алмазний. Крихкий. Прозорий.
Продукт окиснення руд стибію (антимоніту). Знаходиться разом з антимонітом, самородним стибієм, кермезитом, тетраедритом. Рідкісний.
Див. також
Примітки
- International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2017) — 2017.
- International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1980. — Vol. 43. — P. 1053–1055. — ISSN 0026-461X; 1471-8022
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Валентиніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Валентиніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.