Вальтер Гарцер

У листопаді 1930 року вступив в НСДАП (квиток № 477 371) і СА, 1 листопада 1931 року — в СС (посвідчення № 23 101). Освіту здобув в юнкерському училищі СС в Бад-Тельці. З серпня 1933 по березень 1934 року проходив військову службу в піхоті. В травні-листопаді 1936 року служив в Головному управлінні СД. З 9 листопада 1934 року — командир взводу, з 1 квітня 1939 року — роти штандарту СС «Дойчланд». Учасник Польської кампанії. З 1 листопада 1939 року — інструктор з тактики юнкерського училища СС в Брауншвейгу, з 12 березня 1941 року — унтер-офіцерського училища СС в Радольфцеллі. 12 червня 1941 року переведений в діючу армію і призначений командиром 2-го батальйону 4-го піхотного полку СС. З 11 липня 1942 року — в штабі 57-го танкового корпусу. З 22 лютого 1943 року — старший ад'ютант штабу 10-ї моторизованої дивізії СС «Фрундсберг». З квітня 1943 року — начальник оперативного відділу 9-ї моторизованої дивізії СС «Гогенштауфен». У вересні 1944 року під командуванням Гарцера була сформована бойова група, яка вела запеклі бої проти англо-американських військ в районі Арнхема. З жовтня 1944 року — начальник штабу 5-го гірськострілецького корпусу СС. 28 листопада 1944 року призначений командиром 4-ї поліцейської моторизованої дивізії СС, залишався на цій посаді до кінця війни (тільки в березні 1945 року його недовго заміщав штандартенфюрер СС Фріц Гехлер). Після закінчення війни брав активну участь в діяльності ХІАГ (організації колишніх військовослужбовців військ СС), займався історією військ СС.

21 грудня 1941 року одружився в Кракау з Гізелою Гергардт (1918–2002). В шлюбі народилась дочка Бригітта.

• Анвертер СС (1 листопада 1931)
• Манн СС (22 лютого 1932)
• Єфрейтор (1933/34)
• Роттенфюрер СС (25 серпня 1933)
• Унтершарфюрер СС (10 грудня 1933)
• Шарфюрер СС (1 липня 1934)
• Обершарфюрер СС (23 грудня 1934)
• Юнкер СС (25 квітня 1936)
• Унтерштурмфюрер СС (5 травня 1936)
• Унтершарфюрер СС (4 листопада 1936)
• Унтерштурмфюрер СС (29 вересня 1937)
• Оберштурмфюрер СС (30 січня 1939)
• Гауптштурмфюрер СС (16 травня 1940)
• Штурмбаннфюрер СС (20 квітня 1943)
• Оберштурмбаннфюрер СС (30 січня 1944)
• Штандартенфюрер СС (30 листопада 1944)
• Оберфюрер СС (20 квітня 1945)

• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Кільце «Мертва голова»
• Німецький кінний знак в золоті
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го ступеня (12 років)
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років)
• Залізний хрест
  • 2-го класу (29 вересня 1939)
  • 1-го класу (26 жовтня 1941)
• Штурмовий піхотний знак в сріблі (25 лютого 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 серпня 1942)
• Німецький хрест в золоті (19 серпня 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (21 вересня 1944)

• Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0

• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1012581349 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
   d:Track:Q27302d:Track:Q304037d:Track:Q256507d:Track:Q170109d:Track:Q36578