Вальтер Гернляйн

Вальтер Гернляйн
нім. Walter Hörnlein
	Генерал-лейтенант Гернляйн — в центрі (1943).
Народився	2 січня 1893; Карштедт, Людвігслюст-Пархім, Мекленбург-Передня Померанія, Німеччина
Помер	14 вересня 1961 (68 років); Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1912
Військове звання	генерал від інфантерії
	Золотий німецький хрест
	Медіафайли у Вікісховищі;

Вальтер Гернляйн (нім. Walter Hörnlein; 2 січня 1893, Карштедт — 14 вересня 1961, Кельн) — німецький воєначальник, генерал піхоти вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Біографія

Учасник Першої світової війни. 5 жовтня 1914 року важко поранений і потрапив у французький полон. Після звільнення продовжив службу в рейхсвері. З 1 квітня 1936 року — командир 1-го батальйону 69-го мотопіхотного полку 20-ї піхотної дивізії. Учасник Польської кампанії. З 1 листопада 1939 року — командир 80-го піхотного полку 34-ї піхотної дивізії. Учасник Французької кампанії і Німецько-радянської війни. З 10 серпня 1941 по 31 січня 1944 року — командир елітного полку «Велика Німеччина» (з 1 квітня 1942 року — мотопіхотна, з травня 1943 року — моторизована дивізія). «Велика Німеччина» була однією з найкращих дивізій вермахту, яку командування постійно використовувало на найнебезпечніших і найважливіших напрямках, тому Гернляйн взяв участь в операціях практично на всіх ділянках Східного фронту. З 1 вересня 1944 року — командир 82-го армійського корпусу. З 1 лютого 1945 року — командувач 2-м військовим округом. З 15 квітня 1945 року — командир 27-го армійського корпусу. В травні 1945 року взятий в полон. В 1947 році звільнений.

Нагороди

Фенріх (10 березня 1911)
Унтерофіцер (27 січня 1912)
Лейтенант (16 червня 1913)
Оберлейтенант (27 вересня 1919)
Гауптман (1 лютого 1927)
Майор (1 жовтня 1934)
Оберстлейтенант (1 квітня 1937)
Оберст (1 квітня 1940)
Генерал-майор (1 квітня 1942)
Генерал-лейтенант (1 січня 1943)
Генерал піхоти (9 листопада 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (10 жовтня 1914)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1 травня 1923) — за важке поранення, отримане 5 жовтня 1914 року.
Почесний хрест ветерана війни з мечами (20 грудня 1934)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
- 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 медалі одночасно.
- 1-го класу (25 років; 28 січня 1937)
Застібка до Залізного хреста 2-го класу (12 жовтня 1939)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (28 жовтня 1939)
Нагрудний знак «За поранення» в чорному (16 лютого 1940) — за поранення, отримане 11 вересня 1939 року.
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (30 липня 1941)
- дубове листя (№213; 15 березня 1943)
Штурмовий піхотний знак в сріблі (9 серпня 1941)
Німецький хрест в золоті (14 лютого 1943)

Література

Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940-1945, Biblio-Verlag, 1997.
Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940-1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.