34-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
34-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 34. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.
| 34-та піхотна дивізія (Третій Рейх) 34. Infanterie-Division | |
|---|---|
 Емблема 34-ї піхотної дивізії Вермахту | |
| На службі | 1 квітня 1936 — квітень 1945 |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Третій Рейх |
| Належність |
.svg.png.webp){kind=small} Вермахт |
| Вид |
 Сухопутні війська |
| Роль | піхота |
| Чисельність | піхотна дивізія |
| У складі |
1-ша армія 30-й армійський корпус 16-та армія 13-й армійський корпус 26-й армійський корпус 29-й армійський корпус 38-й армійський корпус 12-й армійський корпус 43-й армійський корпус 57-й моторизований корпус 40-й моторизований корпус 27-й армійський корпус 35-й армійський корпус 53-й армійський корпус 24-й танковий корпус 42-й армійський корпус 7-й армійський корпус Армійська група «Лігурія» 75-й армійський корпус |
| Гарнізон/Штаб | Кобленц |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі |
генерал-лейтенант Ганс Белендорфф генерал-лейтенант Фрідріх Гохбаум |
| Знаки розрізнення | |
| Символ (варіант) |
 |
Історія
34-та піхотна дивізія була створена 1 квітня 1936 в Кобленці в XII-му військовому окрузі (нім. Wehrkreis XII).
Райони бойових дій
- Німеччина (Лінія Зігфрида) (квітень 1936 — травень 1940);
- Люксембург, Франція (травень 1940 — травень 1941);
- Генеральна губернія (травень — червень 1941);
- СРСР (центральний напрямок) (червень 1941 — січень 1943);
- СРСР (південний напрямок) (лютий 1943 — квітень 1944);
- Румунія (квітень — травень 1944);
- Італія (травень 1944 — квітень 1945).
Командування
Командири
- генерал-лейтенант Еріх Людке (нім. Erich Lüdke) (1 квітня 1936 — 1 жовтня 1937);
- генерал-майор, з 1 січня 1938 генерал-лейтенант Макс фон Фібан (нім. Max von Viebahn) (1 жовтня 1937 — 1 березня 1938);
- генерал-майор, з 1 жовтня 1938 генерал-лейтенант Фрідріх Бремер (нім. Friedrich Bremer) (1 березня 1938 — 19 липня 1939);
- генерал-майор, з 1 лютого 1940 генерал-лейтенант Ганс Белендорфф (нім. Hans Behlendorff) (19 липня 1939 — 11 травня 1940, поранений у бою);
- генерал-майор Вернер Занне (нім. Werner Sanne) (11 травня — 1 листопада 1940);
- генерал-лейтенант Ганс Белендорфф (1 листопада 1940 — 18 жовтня 1941);
- генерал-лейтенант Фрідріх Фюрст (нім. Friedrich Fürst) (18 жовтня 1941 — 5 вересня 1942);
- генерал-майор, з 1 листопада 1942 генерал-лейтенант Теодор Шерер (нім. Theodor Scherer) (5 вересня — 2 листопада 1942);
- генерал-майор, з 1 січня 1943 генерал-лейтенант Фрідріх Гохбаум (нім. Friedrich Hochbaum) (2 листопада 1942 — 31 травня 1944);
- генерал-лейтенант Теобальд Ліб (нім. Theobald Lieb) (31 травня 1944 — ? 1945);
- оберст Фердинанд Гіппель (нім. Ferdinand Hippel) (? 1945).
Нагороджені дивізії
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника
- 10 грудня 1941 — 12-та рота 107-го піхотного полку за дії 3 жовтня 1941 (45);
- 10 грудня 1941 — 8-ма рота 107-го піхотного полку за дії 3 жовтня 1941 (46);
- 10 грудня 1941 — 2-й батальйон 253-го піхотного полку за дії 21 жовтня 1941 (47);
- 16 серпня 1943 — 5-та рота 253-го гренадерського полку за дії 20 лютого 1943 (348/349),[1];
- 14 жовтня 1943 — 34-й протитанковий дивізіон за дії 6 травня 1943 (380);
- 14 жовтня 1943 — 5-та рота 80-го гренадерського полку за дії 4 червня 1943 (397);
- 1 листопада 1943 — 80-й гренадерський полк за дії 1 червня 1943 (418);
- Нагороджені дивізії[2]
| Кавалери Нагрудного знаку ближнього бою в золоті | 4 |
| Кавалери Золотого Німецького Хреста | 77 |
| Кавалери Срібного Німецького Хреста | 1 |
| Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям | 1 (№ 486 генерал-лейтенант Фрідріх Гошбаум — 04.06.1944) |
| Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[3] | 17 |
| Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ «Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ» | 29 |
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ (14)
- Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ за збитий літак противника (2)
Див. також
Посилання
- 34. Infanterie-Division. на axishistory.com. (англ.)
- 34. Infanteriedivision. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 12 серпня 2012. (нім.)
- 34.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 12 серпня 2012. (англ.)
- 34. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 12 серпня 2012. (італ.)
- 34" Infanterie-Division (34th Infantry Division)
Література
- Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-811-73416-1.
- Georg Tessin. Band 3: Die Landstreitkräfte. Nr. 6-14 // Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945 — 2. — Osnabrück: Biblio Verlag, 1974. — Vol. 3. — 330 p. — ISBN 3-764-80942-6.
- Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933—1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
- Werner Haupt: Die deutschen Infanterie-Divisionen 1921—1945, 3 Bände, Dörfler Verlag 2005, ISBN 978-3895552748.
- Kurt Abel: Erinnerungen an die 34. Infanterie-Division, Selbstverlag, ca. 1980
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.