Вальтер Маццаррі

Маццаррі розпочав тренерську кар'єру в клубі «Болонья», де працював асистентом Ренцо Улівьєрі, потім, разом з Улівьєрі, тренував «Наполі». 1999 року почав самостійну тренерську кар'єру, очоливши молодіжний склад «Болоньї».

2001 року очолив клуб Серії С2, «Ачіреале», з яким зайняв 9-е місце в чемпіонаті. По завершенню сезону Маццаррі очолив «Пістоєзе» з Серії С1, зайнявши з клубом 10-е місце, після чого також покинув команду.

У наступному сезоні Маццаррі працював з клубом Серії В, «Ліворно», який вивів вперше з 1949 року з третього місця в Серію А. Однак в клубі Маццаррі не залишився і став головним тренером іншої команди Серії А «Реджини», де провів 3 сезони. Під час роботи в «Реджині», Маццаррі допомагав клубу залишатися в серії А. Більш того, 2006 року, через Кальчополі, команда почала першість з показником −15 очок (пізніше зменшених до −11 очок), однак Маццаррі все-одно за підсумками наступного сезону зміг зберегти для команди «прописку» в Серії А. Завдяки цьому результату, Маццаррі був визнаний почесним жителем міста Реджо-ді-Калабрія[1][2].

31 травня 2007 року Маццаррі підписав дворічний контракт з клубом «Сампдорія»[3]. У своєму першому сезоні в клубі він привів команду до 6-го місця та завоюванню права на виступи в Кубку УЄФА. Проте паралельно з цим що клуб провів кілька провальних матчів, включаючи поразку від «Мілана» з рахунком 0:5, через що Маццаррі навіть був змушений був спілкуватись з уболівальниками, які прийшли на базу команди[4]. Також при ньому повернувся в Італію Антоніо Кассано[5]. 22 травня 2008 року Маццаррі продовжив контракт з «Сампдорією» до 2010 року[6]. Наступного року «Сампдорія» виступала невдало: вона весь сезон боролася за «виживання» в Серії А, а також вибула в 1/16 Кубка УЄФА, програвши харківському «Металісту», при цьому Маццарі оголосив, що його клуб був слабшим української команди[7]. При цьому, більшу частину сезону Маццаррі говорив, що його клуб не знаходиться в кризі[8] та часто, після програних матчів, стверджував, що «Сампдорія» в цих іграх була сильнішою суперника[9][10]. Єдиним досягненням клубу в цей період став вихід у фінал Кубка Італії, де «Сампдорія» програла «Лаціо» в серії пенальті[11]. 31 травня 2009 року Маццаррі оголосив, що покидає «Сампдорію» після закінчення сезону[12], хоча керівництво клубу і висловлювало свою довіру тренеру[13].

6 жовтня 2009 року Маццаррі очолив «Наполі», замінивши звільненого Роберто Донадоні[14][15]. Контракт з тренером був підписаний до 2011 року з щорічною заробітною платою 1,3 млн євро[16]. У його першій грі «Наполі» перемогло «Болонью» з рахунком 2:1[17]. При ньому «Наполі» провело 13-матчеву безпрограшну серію, що включала матчі чемпіонату та Кубка Італії, яка завершився лише поразкою від лідера італійського футболу «Ювентуса» (3:0)[18]. В чемпіонаті «Наполі» під керівництвом Маццаррі зіграв 15 матчів без поразок, що всього на 1 гру менше клубного рекорду, встановленого в сезоні 1989/1990, коли клуб став чемпіоном. Президент команди, Ауреліо Де Лаурентіс, сказав, що Маццаррі кращий за Жозе Моурінью в 10 разів, особливо по грі в атаці[19]. За підсумками сезону команда посіла 6 місце. Після двох поспіль нічиїх в сезоні 2010/2011 Маццаррі сказав, що на клуб створюється занадто великий тиск[20]. До кінця календарного року команда набрала відмінний хід, вийшла з групи в Лізі Європи, зайняла третє місце в Серії А, а також виграла Кубок Італії, обігравши в фіналі все той же «Ювентус» (2:0). У сезоні 2012/2013 Маццаррі привів команду з Неаполя до срібних медалей чемпіонату Італії. 20 травня 2013 року Маццаррі оголосив про завершення роботи з «Наполі» по закінченню сезону.

24 травня 2013 року підписав дворічний контракт з «Інтернаціонале»[21]. Влітку 2014 року термін дії контракту було подовжено на рік, до 30 червня 2016 року. Проте вже 14 листопада 2014 року Вальтер Маццарі був звільнений з посади головного тренера «Інтернаціоналле»[22] через низку незадовільних результатів.

21 травня 2016 року уклав трирічну угоду з англійським «Вотфордом». В сезоні 2016/17 команда під керівництвом італійця успішно вирішала питання збереження місця У Прем'єр-лізі, хоча й фінішувала на останньому «рятівному» місці у турнірній таблиці. Попри це 17 травня 2017 року було оголошено про розірвання контракту між тренером і клубом[23].

4 січня 2018 року був призначений головним тренером «Торіно», змінивши Синишу Михайловича. За результатами першого повного сезону, проведеного під керівництвом Маццаррі, туринська команда посіла сьоме місце у чемпіонаті, кваліфікувавшись до Ліги Європи.

По ходу наступного сезону, 4 лютого 2020 року, був звільнений після двух поспіль розгромних поразок — 0:7 від «Аталанти» і 0:4 від «Лечче».

15 вересня 2021 року уклав трирічний тренерський контракт з «Кальярі», змінивши на посаді головного тренера команди клубу Леонардо Семплічі.

• Володар Кубка Італії:

«Наполі»: 2011-12