Вальтер Рауфф

Народився в Кетені в родині банківського службовця. Закінчив школу в Магдебурзі в 1924 році і вступив в рейхсмаріне. На флоті Рауфф познайомився з Ренгардом Гейдріхом, який служив офіцером. До 1935 року працював в Інспекції по торпедам і мінної флотилії, потім у званні капітан-лейтенанта командував мінним тральщиком M-146 у флотилії в Пілау. У 1937 році офіцерським судом честі виключений з флоту.

Вступив в НСДАП (членський квиток № 5 216 415) і в СС (№ 290 947), де його покровителем став Гейдріх, в 1938 році в ранзі гауптштурмфюрера. У 1940 році повернувся на флот, де командував флотилією мінних тральщиків. У квітні 1941 року звільнився з флоту. Рауфф очолив відділ в РСХА, де брав участь в розробці нових моделей газвагенів.

Після поразки Африканського корпусу Роммеля при Тобруці Рауфф очолив спеціальний підрозділ СС, в завдання якого входило масове знищення євреїв в Північній Африці. Однак військові невдачі призвели до того, що великі території переходили під контроль союзників. У травні 1943 року Рауфф був посланий в Мілан, де був поставлений на чолі відділення поліції безпеки.

В кінці війни Рауфф здався в полон американським військам і був поміщений в табір для інтернованих осіб в Ріміні, звідки втік у грудні 1946 року. В кінці 1940-х років служив в секретній службі Сирії, але після падіння його покровителя президента Хосні аз-Позики втік до Еквадору. У 1958 році Рауфф влаштувався в Чилі, де керував консервним заводом в Пунта-Аренас. У 1962 році був заарештований за запитом Німеччини, але верховний суд Чилі, який розглядав запит про екстрадицію, відмовив у видачі. Надалі, як в правління Альєнде, так і в правління Піночета, кілька запитів про видачу Рауффа були відхилені з посиланням на рішення верховного суду. У 1983 році знаменита мисливиця за нацистами Беата Кларсфельд, яка приїхала в Чилі, щоб домогтися екстрадиції Рауффа, була заарештована. Після цього з критикою чилійського уряду виступили британський прем'єр-міністр Маргарет Тетчер і Державний департамент США, проте Рауфф так і не був екстрадований.

У 1981 році Рауфф дав інтерв'ю для документального фільму Вільяма Бемістера «Мисливці та жертви», присвяченого мисливцям за нацистами. 14 травня 1984 року Рауфф помер від раку в шпиталі Лас Кондес в Сантьяго.

• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Німецький хрест
  • в сріблі (20 травня 1943)
  • в золоті (7 лютого 1945)

• Martin Cüppers: Walter Rauff – In deutschen Diensten. Vom Naziverbrecher zum BND-Spion. WBG, Darmstadt 2013, ISBN 978-3534262793. (Veröffentlichungen der Forschungsstelle Ludwigsburg.)
• Klaus-Michael Mallmann, Martin Cüppers: Halbmond und Hakenkreuz. Das Dritte Reich, die Araber und Palästina. WBG, Darmstadt 2006, ISBN 3-534-19729-1. (Veröffentlichungen der Forschungsstelle Ludwigsburg, 8.)
• Klaus-Michael Mallmann, Martin Cüppers: „Beseitigung der jüdisch-nationalen Heimstätte in Palästina.“ Das Einsatzkommando bei der Panzerarmee Afrika 1942. In: Jürgen Matthäus, Klaus-Michael Mallmann (Hrsg.): Deutsche, Juden, Völkermord. Der Holocaust als Geschichte und Gegenwart. WBG, Darmstadt 2006, ISBN 3-534-18481-5.
• Richard Breitman, Norman J. W. Goda, Paul Brown: The Gestapo. In: Richard Breitman, Norman J. W. Goda, Timothy Naftali, Robert Wolfe: U.S. Intelligence and the Nazis. Cambridge UP, Cambridge 2005, ISBN 0-521-61794-4, S. 137–172.
• Martin Cüppers: Immer davongekommen. Wie sich Walther Rauff erfolgreich seinen Richtern entzog. In: Andrej Angrick, Klaus-Michael Mallmann (Hrsg.): Die Gestapo nach 1945. Karrieren, Konflikte, Konstruktionen. (Veröffentlichungen der Forschungsstelle Ludwigsburg, 14) WBG, Darmstadt 2009, ISBN 978-3-534-20673-5, S. 71–89.
• Heinz Schneppen: Walther Rauff. Organisator der Gaswagenmorde. Eine Biografie. (Reihe Zeitgeschichten, Bd. 7) Metropol Verlag, Berlin 2011, ISBN 978-3-86331-024-0.
• Komisch und seltsam. In: Der Spiegel. Nr. 4, 1963 (online – 23. Januar 1963).
• Daniel Stahl: Nazi-Jagd: Südamerikas Diktaturen und die Ahndung von NS-Verbrechen. Wallstein, Göttingen 2013. ISBN 978-3-835-31112-1