Ванакт

Ва́накт, ва́накс (дав.-гр. ϝάναξ, wánax)[1] — титул грецьких володарів мікенської доби. Жіноча форма титулу ванасса (дав.-гр. ϝάνασσα, wánassa). Ймовірно є запозиченим в мінойців або карійців (відомий принаймні один карійський володар з іменем Анакт, яке може бути просто переінакшеним титулом).

Глиняна табличка мікенської доби зі словом «ванакт». Археологічний музей Фів
Фрагмент вази архаїчної доби зі словом «ванакт» (дав.-гр. Ι ϜΑΝΑΚΤΙ, i wanakti — цареві), зображений догори дном. Берлінське античне зібрання

Українською слово «ванакт» зазвичай перекладають як «цар» (а «ванасса», відповідно, «цариця»).

Після дорійської навали титул виходить з вжитку і витісняється терміном «басилевс», яким за мікенських часів позначали вождя окремого племені або ж навіть сільського старосту. За часів Гомера, а іноді навіть пізніше саме слово «ванакт» використовували надзвичайно рідко, і здебільшого щодо легендарних володарів давнини на кшталт Агамемнона. В якості царського титулу, вірогідно, і надалі використовувався в Анатолії — відомо, що цей титул мав фригійський володар Мідас.

В Греції за класичних часів Анактами називали також Діоскурів, другорядних божеств, яких вштановували в Аттиці, Арголіді та Фокіді[2][3].

Примітки

  1. ἄναξ. Liddell, Henry George; Scott, Robert; A Greek-English Lexicon at the Perseus Project.
  2. Павсаній. Опис Еллади, II 22, 6; 36, 6; X 38, 7
  3. Фукідід. VIII 93, 1
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.