Вангарі Маатаї

Вангарі Мута Маатаї (англ. Wangari Maathai; 1 квітня 1940 25 вересня 2011) кенійська екофеміністка, активістка захисту навколишнього середовища та політична діячка. Походить з племені Кікуйю. Отримала освіту в США, зокрема в Пітсбургському університеті, а також у Кенії в Університеті Найробі. У 1970-х роках започаткувала екологічний неурядовий рух «Зелений пояс», що займався висадкою дерев, привертанням уваги громадськості до проблем навколишнього середовища та правами жінок.

Вангарі Мута Маатаї
англ. Wangari Maathai
Вангарі Маатаї, 2006 рік
Ім'я при народженні кік. Wangarĩ Muta
Народилася 1 квітня 1940(1940-04-01)
Ньєрі, Британська Кенія, Британська імперія
Померла 25 вересня 2011(2011-09-25) (71 рік)
Найробі, Кенія
·рак яєчника
Країна  Британська Кенія
 Кенія
Національність Кікуйю
Місце проживання Найробі
Діяльність біолог, вчителька, лікарка ветеринарної медицини, політична діячка, захисниця довкілля, політична активістка
Alma mater Loreto High School, Limurud, Benedictine Colleged, Університет Піттсбурга (1966), Гіссенський університет, Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і University of Nairobid (1971)
Науковий ступінь бакалавр наук (1964), магістр природничих наукd (січень 1966) і доктор філософії[1] (1971)
Знання мов англійська, суахілі[2] і Кікуйю
Заклад Єльський університет
Членство Альфа Каппа Альфаd і Nobel Women's Initiatived[3]
Посада Member of the National Assemblyd і minister of environment of Kenyad
Партія Mazingira Green Party of Kenyad
Конфесія Католицька церква
У шлюбі з Mwangi Mathaid
Діти Wanjira Mathaid
Нагороди Нобелівська премія миру (2004)
IMDb ID 2214860

2004 року вона стала першою африканською жінкою, що отримала Нобелівську премію миру «за внесок у сталий розвиток, демократію та підтримання миру». Була обрана членом Парламенту та займала посаду помічника Міністра Охорони Навколишнього середовища та природних ресурсів в уряді Президента Мваї Кібакі в період з січня 2003 по листопад 2005.

Громадська та політична діяльність

На додачу до роботи в Університеті Найробі, була також учасницею деяких громадських організацій на початку 1970-х років. Була членом Кенійського Червоного Хреста, ставши головою Найробійського відділення в 1973-му році. Була учасницею Кенійської Асоціації Університетських жінок. Також приєдналась до Національної ради кенійських жінок. У співпраці з цими волонтерськими організаціями для Маатаї стало очевидним, що коренем більшості кенійських проблем є екологічна деградація.

У середині 1970-х заснувала Envirocare Ltd — фірму, що мала на меті поєднати її ідеї покращення довкілля та забезпечити безробітних роботою. Фірма спеціалізувалась на висадці дерев задля консервації оточуючого середовища з залученням звичайних людей в цей процес. Envirocare зіштовхнулася з рядом проблем, пов'язаних в першу чергу з фінансуванням. Зрештою, бізнес зазнав невдачі. Наприкінці 1970-х років Маатаї заснувала рух «Зелений пояс».

1979 року обиралась на місце голови Національної Ради жінок Кенії (НРЖК), але програла 3 голоси, проте була беззаперечно обрана помічницею голови організації. У наступні роки стала головою Ради, щороку переобиралась на головну посаду аж до 1987 року.

Маатаї брала активну участь у поширенні демократії в Кенії.

Література

  • Wangari Maathai, Unbowed: A Memoir, Knopf, 2006. ISBN 0-307-26348-7
  • Wangari Maathai, The Greenbelt Movement: Sharing the Approach and the Experience, Lantern Books, 2003. ISBN 1-59056-040-X
  • Wangari Maathai, The Canopy of Hope: My Life Campaigning for Africa, Women, and the Environment, Lantern Books, 2002. ISBN 1-59056-002-7
  • Wangari Maathai, Bottom is Heavy Too: Edinburgh Medal Lecture, Edinburgh UP, 1994. ISBN 0-7486-0518-5
  • Picture book (fr.), Franck Prévot (text) & Aurélia Fronty (illustrations), Wangari Maathai, la femme qui plante des millions d'arbres, Rue du monde, 2011 (ISBN 978-2-3550-4158-7)

Примітки

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.