Екофемінізм

Екофемінізм, екологічний фемінізм (англ. ecofeminism, від гр. oikos — будинок, родина + femina — жінка) — громадський рух і філософія, що поєднують цілі феміністичного та екологічного активізму. Екофемінізм проводить паралель між експлуатацією природи і експлуатацією жінки в патріархатних західних суспільствах, підкреслюючи їхню філософську єдність. Основна мета руху полягає в тому, щоб привести світ до первісної гармонії шляхом припинення дискримінації жінок.

Іспанська екофеміністська мисткиня Veronica Perales, 2010
Частина серії
Фемінізм
Портал Проєкт Стиль

Згідно з екофемінізмом, сексизм і деградація природи зумовлені тим, що західна думка схильна в усьому помічати приналежність або до Розуму і духу, абстрактного мислення, наукового методу, технології, контролю, або до природи, тіла, флори, фауни, репродуктивності, інтуїції (тобто, сприймати світ крізь призму бінарності). З поділом на ці ієрархічні опозиції (перший ряд вивищується над другим), що змістовно вкладаються в гендерну поляризацію, пов'язується вся динаміка західного патріархату як головного джерела екологічних руйнувань[1].

Історія

Уперше рух виник на початку 1970-х, починаючи із США та Франції, пізніше поширившись і на інші країни, на ґрунті твердження про тісний взаємний зв'язок споживацького ставлення до природи та утисків жінок.

Термін «екофемінізм» пов'язується з ім'ям французької дослідниці Франсуази Добон, яка у 1974 почала агітувати жінок до екологічної революції, щоб урятувати життя на Землі. Добон намагалася довести, що в чоловічому контролі над виробництвом і жіночою сексуальністю існує безліч недоліків, що призводить до подвійної кризи:

  • до руйнування навколишнього середовища (за допомогою надприбуткового виробництва);
  • до демографічної кризи (за допомогою штучного маніпулювання процесом народжуваності).

Так само Добон впливала і на весь наступний розвиток екофемінізму. Центральними питаннями руху, під впливом Добон, стали:

  • криза сучасності (екологічний дисбаланс завдяки прогресу);
  • розгляд патріархальної (західної) системи у вигляді причини цієї кризи;
  • агітація людей, які поділяють ідеї руху, домагатися соціальних та екологічних змін.

Екофемінізм у США почав процвітати раніше, ніж в інших країнах. Тоді головними його складовими були: турбота про природу, взята від Партії зелених, і турбота про людський світ у вигляді боротьби з дискримінацією жінок.

Значна частина екофеміністичного руху прагне відтворити містичний елемент, орієнтований на древню релігійність (язичництво, чаклунство, магію, шанування богинь).

Основні положення

Критикиня Елізабет Спелман у роботі Inessential Woman (1988) засуджує тенденцію представляти певний привілейований жіночий досвід або ситуацію як норму[2].

Концепти

Екологічні рухи

Теоретикині

Екофемінізм у кіно

Відомі екофеміністичні групи
  • Feminists For Animal Rights. Арізона, США
  • WVE! — Women's Voices for the Earth Montana, США
  • The Women's Environmental Network United Kingdom
  • EVE Online New York, США
  • Gaiaguys NSW, Австралія
  • Boston Ecofeminist Action Massachusetts, США

Див. також

Джерела та література

Примітки
  1. Харківський державний медичний університет.
  2. Stone Alison. «Ecofeminism as Third Wave Feminism? Essentialism, Activism and the Academy. Chapter 7, pp. 86.» The University of Manchester — Academia.edu. (accessed March 6, 2012).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.