Ванцеті Василев

Ванцеті Василев (болг. Ванцети Димитров Василев; нар. 1945, Радомир) — болгарський хімік і письменник. Син політичного в'язня Димитара Василева, який назвав дитину на честь американського анархіста Бартоломео Ванцеті, та небіж першого болгарського йоги Михаїла Владімірова.

Ванцеті Василев
болг. Ванцети Димитров Василев
Народився 16 червня 1945(1945-06-16)[1] (76 років)
Радомир, Перницька область, Болгарія
Громадянство  Болгарія
Діяльність хімік і письменник.
Alma mater Хіміко-технологічний інститут в Софії

Біографія

Народився 1945 року в місті Радомир. До 1963 року не допускався до абітурієнтських іспитів, але згодом закінчив Хіміко-Технологічний інститут в Софії, де захистив дисертацію.

Переслідуваний комуністичними органами безпеки як син в'язня концтаборів Белене. Працював технологом на заводах країни.

1988 року з ризиком для життя утік до Сербії, а звідти — до Італії; з багажем, в якому були лише книжки. Працював садівником в Кастель-Гандольфо. Наприкінці 1989 року переїхав до Нью-Йорка. Там він працював нічним сторожем, художником, будівельником, водієм вантажівки, водієм таксі. 1992 року призначений хіміком в Департаменті охорони навколишнього середовища (DEP) в Нью-Йорку, але згодом зосередився лише на літературній роботі.

Автор книг «Насіння страху» (1991), «Потяги до Риму» (2006 — перекладена німецькою мовою і представлена на книжковій ярмарці у Франкфурті 2009), та «Історії з Нью-Йоркської бібліотеки» (2011).

Є членом редакційної ради в нью-йоркському видавництві «Cross Cultural Communication».

Книги
  • «Насіння страху» (1991)
  • «Потяги до Риму» (2006)
  • «Історії з Нью-Йоркської бібліотеки» (2011)
  • «Упакуєш вітер» (2013)

Примітки
  1. Library of Congress Authorities — Library of Congress.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.