Ванькович Станіслав Олександрович

Станіслав Олександрович Ванькович (пол. Stanisław Wańkowicz) (23 грудня 1860, Вільно, Російська імперія— 5 жовтня 1937, Вільно, Польща) — польський дипломат. Голова польської місії в Києві, у ранзі надзвичайного посла і повноважного міністра Польщі при гетьмані Павлу Скоропадському. Депутат 2-ї та 3-ї Державної Думи Російської Імперії від Віленської губернії.

Станіслав Олександрович Ванькович
Stanisław Wańkowicz
Народився 23 грудня 1860(1860-12-23)
Вільно, Російська імперія
Помер 5 жовтня 1937(1937-10-05) (76 років)
Вільно, Польща
Поховання Вільнюс
Громадянство Російська імперія→ Литва
Національність поляк
Діяльність Дипломат
Alma mater Віленське реальне училище
Училище морських інженерів в Кронштадті
Посада Надзвичайний і Повноважний посол Польщі в Українській Державі.
Термін 1918
Попередник -
Наступник Богдан Кутиловський
Конфесія римо-католик
Рід Wańkowicz familyd
Батько Aleksandr Wańkowiczd
Мати Helena Węcławowiczd
Діти Станіслав Ванькович
Автограф

Біографія

Народився 23 грудня 1860 року, поляк, римо-католицького віросповідання, дворянин.

Закінчив Віленське реальне училище і Училище морських інженерів в Кронштадті. Дев'ять років служив на флоті. Почесний мировий суддя. Товариш голови Віленського сільськогосподарського товариства. Займався сільським господарством у своєму маєтку (1,5 тисячі десятин)[1]. Одружений.

6 лютого 1907 року обраний до 2-ї Державної Думи Російської імперії від загального складу виборців Віленських губернських виборчих зборів. Входив в Польське коло. Член Аграрної комісії.[2]

18 жовтня 1907 року обраний до 3-ї Державної Думи Російської імперії від загального складу виборщиків Віленських губернських виборчих зборів. Входив в групу західних окраїн імперії. Член ряду комісій, заступник голови земельної комісії. Підписав законопроекти: «Про поширення Земського положення на Область війська Донського», «Про заснування землевпорядних комісій в степових областях», «Про скасування смертної кари». Доповідач комісій: з рибальства, із чиншового питання.[3]

У 1918 році — Голова польської місії в Києві, у ранзі надзвичайного посла і повноважного міністра Польщі при гетьмані Павлу Скоропадському. Мав повноваження від Регентської ради Королівства Польського, щодо встановлення дипломатичних відносин між Польщею та Україною.[4].

5 жовтня 1937 року помер і похований у Вільнюсі.[5]

Див. також

Література
  • Дорошенко Д. Історія України 1917–1923, т. 2. Ужгород, 1930
  • Боиович-2. Боиович М. М. Члены Государственной думы (Портреты и биографии). Второй созыв. М, 1907 С. 17. (рос.)
  • Государственная дума Российской империи: 1906–1917. Б. Ю. Иванов, А. А. Комзолова, И. С. Ряховская. Москва. РОССПЭН. 2008. (рос.)
  • РГИА [Российский государственный исторический архив]. Фонд 1278. Опись 1 (2-й созыв). Дело 64; Дело 571. Лист 14; Опись 9. Дело 114. (рос.)

Примітки
  1. 3-й созыв Государственной Думы: портреты, биографии, автографы. — Санкт-Петербург: издание Н. Н. Ольшанскаго, 1910.. dlib.rsl.ru. Процитовано 24 травня 2021.
  2. Фотография Рентц и Шрадер Фототипии выполн. в худ. фототипии К. А. Фишера
  3. ВАНЬКОВИЧ Станислав Александрович. Архів оригіналу за 14 вересня 2016. Процитовано 14 жовтня 2014.
  5. Stanisław Wańkowicz — epitafium na Rossie
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.