Варлаам Компаневич
Варлаам Компаневич ЧСВВ (1777[1], містечко Дермань на Волині (тепер село, Здолбунівський район, Рівненська область, Україна — 18 листопада 1858, с. Крехів, тепер Жовківський район, Львівська область) — український священник, чернець-василіянин, вчений (історик-краєзнавець), бібліофіл.
Життєпис
Вже у домі батьків добре вивчив французьку мову, також зацікавився музикою, літературою. Стаціонарно навчався у школі при монастирі василіян у Кристинополі, пізніше Замойській колеґії. У 1802 році висвячений на священника. Працював учителем Бучацької василіянської гімназії (викладав основи християнської віри). Після цього став ігуменом Кристинопільського монастиря. З 1822-го до 1842 року був генеральним прокуратором василіянських монастирів у Галичині. Був ігуменом Крехівського монастиря (ймовірно, з 1836 року), пробувши на посаді до 1848 року.
Автор праць з історії василіянських монастирів Галичини. Зокрема, склав зведені літописи львівських монастирів, брав участь в перекладі «Хроніки міста Львова» Юзефа Бартоломея Зиморовича (1835), автор статей у пресі про старовинні пам'ятки Галичини.
Помер у Крехівському монастирі 18 листопада 1858 р. на 81-му році життя.
Примітки
- іноді вказують 1779
Посилання
- Антонович Олег. Варлаам Компаневич* (1777—1858).
- Компаневич Варлаам.
- Стеблій Ф. Львів — центр українського національного відродження // Статті про Львів.