Варпаховська Ганна Леонідівна

Варпаховська Ганна Леонідівна
Народилася 11 червня 1949(1949-06-11)[1] (72 роки)
Магадан, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність акторка
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Знання мов російська
Заклад Театр драми імені Станіславського;
Російський театр імени Варпаховського
Нагороди

IMDb ID 0890184

Ганна Леонідівна Варпаховська (нар.. 11 червня 1949 року, Магадан, Російська РФСР, СРСР) — російська радянська акторка театру і кіно, Заслужена артистка Російської РФСР (1987). Дочка Леоніда Варпаховського.

Біографія

У 1971 році закінчила з відзнакою Вище театральне училище ім. Бориса Щукіна при Театрі імені Є. Вахтангова і була прийнята до трупи Московського драматичного театру ім. К. С. Станіславського, де пропрацювала до 1994 року. У 1994 році емігрувала до Канади в Монреаль, де створила разом з режисером Г. Зіскіним російський театр імені Леоніда Варпаховського. З 2006 року і дотепер грає у виставах в театрі російської драми імені Лесі Українки в Києві. У 2013—2016 роках співпрацювала з київським театром «Актор». За роки роботи в театрі нею зіграно багато ролей класичного російського і західного репертуару, а також багато ролей в сучасних п'єсах.

Роботи Ганни Варпаховської були високо оцінені глядачами і критикою. За її заслуги в галузі радянського театрального мистецтва Президія Верховної Ради Російської РРФСР Указом від 8 вересня 1987 року присвоїла їй звання «Заслужений артист РРФСР».

Знялася в двадцяти телефільмах. У 1979 році на Дев'ятому Фестивалі молодих кінематографістів Мосфільму стала лауреатом за роль Лізи у фільмі режисера Алли Сурикової «Суєта суєт».

У 1995 році разом з режисером Григорієм Зіскіним заснувала єдиний професійний російськомовний сценічний майданчик — Російський драматичний театр імені Л. Варпаховського у Монреалі, Канада, здійснює свої постановки для жителів Канади і США. У театрі працюють професійні актори, які живуть на північноамериканському континенті, а також актори, запрошені з Росії.

Спектаклі, в яких грала Ганна Варпаховська, і ролі, зіграні нею, мають великий резонанс у глядачів і в пресі.

Перший чоловік Борис Федорович Сморчков, радянський і російський актор.

Чоловік — Володимир Сергійович Колеров, двоє дітей.

Творчість

Ролі в театрі

Театр драми імені Станіславського
  • Міліца, «Мелодія для павича» Освальда Заградника
  • Луїза Міллер, «Підступність і любов» Шиллера
  • Таня, «Прощання в червні» Вампілова
  • Глафіра, «Вовки і вівці» Олександра Островського (премія за жіночу роль, 1976 рік)
  • Олена, «Перевізник» Єжи Шанявського
  • Лізавета, «Новосілля в старому будинку» Кравцова
  • Ванда, «Матуся Анета» Кіріцеску
  • Ельза, «Чорт» Ференца Мольнара
  • Саша, «Живий труп» Льва Толстого
  • Ірена, «Брись, кістлява, брись» Саулюса Шальтяніса
  • Гена, «Веселка взимку» Михайла Рощина
  • Добра чарівниця, «Вставай, красуня, прокинься» Соколової
  • Хтось, «Жіночий стіл у мисливському залі» Віктора Мережка
  • Людмила, «Постояльці» Максима Горького
  • Фрейлен Бюрстнер і Ліні, «Процес» Франца Кафки
  • Горбушина, «Шановні громадяни» Михайла Зощенко
  • Смельская, «Таланти і шанувальники» Олександра Островського
  • Елеонора, «Танго» Славомира Мрожека (премія за жіночу роль на Четвертому Фестивалі польської драматургії в СРСР
Російський театр імені Варпаховського
Спільні постановки Російського театру імені Л. Варпаховського з театром російської драми імені Лесі Українки
  • Люсіль, «Бабине літо» Менчелла
  • Москальова, «Дядечків сон» Федора Достоєвського
  • Сюзетта «Сімейна вечеря» Камолетті
  • Едда «Прощальне танго» Альдо Ніколаї
  • Марго «Спасибі, Марго!» Мухарьямова
  • Циля «Наша кухня» Асі Котляр
  • Ольга «Іграшка для мами» Альдо Ніколаї

Фільмографія

Нагороди та звання

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.